Выбирите верные утверждения лечебную сыворотку получают из плазмы крови переболевших животных
красный костный мозг относят к к перефирическим органам имунной системы
искусственный иммунитет бывает активным и пассивным
искусственный активный иммунитет появляется после прививки
активный иммунитет передаётся по наследству
фагоцитарный иммунитет осуществляется за счёт лимфоцитов
ПЛІД - це генеративний орган квіткових рослин, який утворюється після процесів запліднення (видозмінена у процесі запліднення квітка).
Кількість плодів залежить від кількості маточок у квітці.
Кількість насіння в плодах залежить від кількості насінних зачатків у зав'язі маточки.
Значення плоду:
• слугує для поширення;
• захищає насінини від несприятливих впливів довкілля.
Різноманітність плодів пов'язана з різними поширення рослин.
БУДОВА ПЛОДУ.
До рослини плід кріпиться за до плодоніжки.
Плід складається з однієї чи кількох насінин, оточених стінкою плода – оплоднем, або перикарпієм (від грец. пери - біля, навколо і карпос - плід).
Оплодень, або перикарпій, складається з трьох шарів:
• зовнішнього – екзокарпію;
• середнього – мезокарпію;
• внутрішнього - ендокарпію.
Стінка плода утворюється насамперед зі стінок зав'язі (плоди вишні, персика, сливи). У формуванні стінки плода можуть брати участь й інші частини квітки: квітколоже, основи тичинок, чашолистків і пелюсток (плоди яблуні, суниць, помідорів).
Ознаки класифікації плодів:
1) за розвитком із простої маточки (прості) або складної маточки (складні);
2) за будовою стінки (сухі або соковиті);
3) за кількістю насінин у плоді (однонасінні або багатонасінні);
4) за здатністю розкриватися (розкривні) або розпадатися (нерозкривні).
Плід з квітки з одною простою маточкою: біб, горішок, зернівка, кістянка.
Плід з кількома плодиками з квітки з кількома простими маточками: багатолистянка (іорлики, калюжниця), багатогорішок (жовтець, суниця, шипшина), багатокістянка (ожина, малина).
Плід з квітки зі складною маточкою: коробочка, стручок, ягода, померанець, яблуко, гарбузина, кістянка, горіх крилатка, сім'янка, кістянка.
Супліддя – щільне зібрання плодів, що утворились з окремої квітки суцвіття та зрослися між собою (шовковиця, ананас, буряк, інжир).
Плоди за кількістю насінин: однонасінні (горіх, крилатка, сім'янка, кістянка) та багатонасінні (коробочка, стручок, ягода, померанець, яблуко, гарбузина, кістянка).
Особливості будови шарів оплодня (стінки плоду) зумовлюють різноманітність плодів.
СОКОВИТІ ПЛОДИ.
Стінка дозрілого плода залишається соковитою і може містити цукри, що надають плоду солодкого смаку.
Кістянка (однонасінна, з простої маточки)
Шкірястий зовнішній, м'ясистий середній, дерев'янистий внутрішній, який утворює кісточку
Вишня, слива, абрикос, персик, алича, черешня, мигдаль, кокосова пальма
Кістянка (багатонасінна, зі складної маточки)
Шкірястий зовнішній, м'ясистий середній, дерев'янистий внутрішній, який утворює кісточку
Калина, бузина, крушина
Шкірястий зовнішній, соковитий середній шар плода, внутрішній ущільнений
Лимон, апельсин, мандарин
СУХІ ПЛОДИ.
Під час дозрівання стінка плода висихає, і вміст води в ній значно зменшується (всі шари шкірясті або дерев'янисті і щільно зростаються між собою).
Сухі плоди за особливістю його відкриття:
• розкривні плоди переважно багатонасінні (біб, стручок, стручечок, коробочка);
• нерозкривні містять здебільшого лише одну насінину (горіх, сім'янка, зернівка).
Сухі плоди: багатолистянка, багатогорішок, листянка, біб, стручок, стручечок, сім'янка, зернівка, горіх, коробочка тощо.
Ярусность сорных растений на необрабатываемых и свободных от культур участках целесообразно определять относительно растений вида, создающего основной аспект сообщества. На обрабатываемых паровых полях выделение ярусов нецелесообразно, так как появляющаяся растительность уничтожается периодическими обработками.[ ...]
ЯРУСНОСТЬ — расчленение растительного сообщества или экосистемы на горизонты, слои, ярусы, пологи и др. структурные или функциональные толщи.[ ...]
На побеге или годичной ветви в результате разнокачественности прорастают, не все почки, часть из них остаются спящими. Из пробудившихся по,-чек только некоторые побеги растут интенсивно и образуют сильные бохсовые ответвления. Остальные обычно имеют небольшую длину. В последующем рост слабых боковых ответвлений быстро замедляется и они превращаются в обрастающие ветви. Эта особенность пробудимости почек и побегообразования обусловливает неравномерное (групповое) размещений крупных боковых ответвлений на стеблевых осях с большими или меньшими интервалами между смежными группами. Закономерное чередование на стеблевых осях участков, занятых и не занятых крупными боковыми ответвлениями, называется ярусностыо.[ ...]
Ярусность — это вертикальное расслоение биоценозов на равновысокие структурные части. Особенно четко она выражена в растительных сообществах (фитоценозах). Фитоценоз приобретает ярусный характер при наличии в нем растений, которые различаются по высоте. Растения, особенно их органы питания (листья, окончания корней), располагаясь на разной высоте или глубине, легко уживаются в сообществе, что увеличению числа организмов на единицу площади, ослаблению конкуренции между ними, более полному и разностороннему использованию условий среды. В лесу обычно выделяется 5—6 ярусов (рис. 11.4).[ ...]
ЯРУСНОСТЬ СООБЩЕСТВ - вертикальное расслоение природных сообществ на ярусы, что обусловлено потребностями организмов в солнечном свете, воде и пище. Так, растения верхних ярусов светолюбивы и лучше при к колебаниям температуры и влажности. Под их кронами создаются условия слабой освещенности, стабильной температуры и влажности, что развитию ярусов из более тенелюбивых видов растений. Благодаря Я. с. наиболее плотно заселяются пространства сообществ. Различают ярусность сообществ: надземную (размещение органов растений на разных высотах над поверхностью почвы) и подземную (распределение корневых систем на разных глубинах и почве).[ ...]
Под ярусностью сообщества полевых растений понимают распределение надземных органов сорняков над уровнем почвы в сравнении с высотой культурного растения.[ ...]
Ярусность лесного сообщества, например, является важным экологическим фактором, так как определяет количество света, проходящего через кроны деревьев. Интенсивность света уменьшается в направлении от верхней поверхности сообщества вниз.[ ...]
Ярусная структура широколиственных лесов намного сложнее, чем у хвойных: до трех ярусов деревьев (дубравы), двух ярусов кустарников и двух-трех ярусов трав. Раскидистая крона, высокая ду деревьев и хорошо выраженная ярусность широколиственных лесов позволяют птицам занимать свои экологические ниши на различных уровнях.[ ...]
Ярусное строение наземных биоценозов тесно связано с их функциональной активностью. Так, пастбищные пищевые цепи преобладают в надземной части биоценозов, а детритные — в подземной. В водных экосистемах крупномасштабная вертикальная структура задается в первую очередь абиотическими условиями. Определяющими факторами являются градиенты освещенности, температуры, концентрации биогенов и т. п. На значительных глубинах усиливается влияние гидростатического давления. В донных биоценозах важны состав грунтов, гидродинамика придонных течений. Особенности вертикальной структуры выражаются в видовом составе, смене доминирующих видов, показателях биомассы и продуктивности. Фотосинтезирующие водоросли преобладают в верхних, хорошо освещенных горизонтах, что формирует вертикальные потоки вещества и энергии в направлении глубоководных биоценозов, жизнь которых основывается на привнесенной органике.[ ...]
Объяснение: