Алкогольных напитков рецепты советы бармену статьи события популярные коктейли статьи → роль питания в формировании и поддержке здоровых костей (газированные напитки) существует предубеждение, что потребление газированных безалкогольных напитков, особенно типа кола, может оказать отрицательное воздействие на здоровье костей. хотя небольшое количество обсервационных исследований продемонстрировало связь между высоким уровнем потребления газированных напитков и снижением показателей минеральной плотности костной ткани [3] или увеличением количества переломов [6] у подростков, сумма всех данных по данному вопросу показывает: нет никаких убедительных доказательств , что эти напитки оказывают отрицательное воздействие на здоровье костей. делались предположения, что содержание фосфора либо кофеина в напитках типа кола может оказывать отрицательное воздействие на метаболизм кальция, но это не было подтверждено экспериментальными исследованиями [2]. фосфор – основной составляющий элемент минерала костной ткани, наряду с кальцием. однако доказательства вредного воздействия потребления фосфора на здоровье костей или риска развития остеопороза у здоровых людей отсутствуют 1. еще одна версия влияния напитков на здоровье костей заключается в том, что напитки типа кола имеют кислотный характер. но их показатель потенциальной почечной кислотной нагрузки (pral) невысок, и по существу они оказывают нейтральное воздействие на почки . в напитках типа кола содержится ортофосфорная кислота, которая является биологически слабой органической кислотой (как лимонная, присутствующая в цитрусовых фруктах и фруктовых соках) . если и существует какое-либо отрицательное воздействие газированных напитков, оно, скорее всего, обусловлено тем фактом, что данные напитки заменяют молоко в рационе питания, и таким образом влияют на уровень потребления кальция. наконец, следует отметить, что газирование также не может быть причиной всех несчастий. многие присутствующие в продаже минеральные воды – газированные, при этом некоторые богаты кальцием и другими минералами. было доказано, что минеральные воды с высоким содержанием кальция улучшают параметры скелетного метаболизма у женщин после менопаузы, уровень потребления кальция у которых составляет менее 700 мг в день.
Ферменти мають високу специфічність дії. Ця властивість суттєво відрізняє їх від небіологічних каталізаторів. Фермент може каталізувати одну або декілька близьких за природою хімічних реакцій. Така специфічність ґрунтується на суворій відповідності стеричної структури субстрату та активного центру ферменту. Структура активного центру ферменту відповідає структурі його субстрату, внаслідок чого даний фермент із багатьох речовин, що знаходяться у клітині, приєднує тільки свій субстрат.
Кожний фермент каталізує не будь-яке з усіх можливих хімічних перетворень субстрату, а яке-небудь одне. Завдяки специфічності дії ферменти забезпечують протікання з величезною швидкістю лише певних реакцій із усього різноманіття можливих перетворень у мік-ропросторі клітин цілісного організму, тим самим беручи участь у регуляції інтенсивності і спрямованості обміну речовин.
За ознакою специфічності ферменти можна розділити на дві групи: з абсолютною специфічністю і з відносною специфічністю. Ферменти, які каталізують перетворення тільки одного субстрату з певною структурою, володіють абсолютною специфічністю. Будь-які модифікації (зміни) у структурі субстрату роблять його недоступним для дії ферменту. Прикладом може бути уреаза, яка розщеплює лише сечовину, але не діє на модифікаційну форму - тіосечовину. Саха-раза гідролізує лише сахарозу, а на інші дисахариди не діє.
До абсолютної специфічності належить також і стереохімічна, яку мають ферменти, здатні діяти тільки на певні стереоізомери, наприклад, Б- або Ь-форми, цис- або транс-ізомери тощо, тобто фермент, який розщеплює або синтезує Ь-ізомер, діяти на Б-ізомер не буде. Якщо сполука існує у формі цис- і транс-ізомерів, то тільки один із цих ізомерів може служити субстратом для дії ферменту.
Ферменти мають високу специфічність дії. Ця властивість суттєво відрізняє їх від небіологічних каталізаторів. Фермент може каталізувати одну або декілька близьких за природою хімічних реакцій. Така специфічність ґрунтується на суворій відповідності стеричної структури субстрату та активного центру ферменту. Структура активного центру ферменту відповідає структурі його субстрату, внаслідок чого даний фермент із багатьох речовин, що знаходяться у клітині, приєднує тільки свій субстрат.
Кожний фермент каталізує не будь-яке з усіх можливих хімічних перетворень субстрату, а яке-небудь одне. Завдяки специфічності дії ферменти забезпечують протікання з величезною швидкістю лише певних реакцій із усього різноманіття можливих перетворень у мік-ропросторі клітин цілісного організму, тим самим беручи участь у регуляції інтенсивності і спрямованості обміну речовин.
За ознакою специфічності ферменти можна розділити на дві групи: з абсолютною специфічністю і з відносною специфічністю. Ферменти, які каталізують перетворення тільки одного субстрату з певною структурою, володіють абсолютною специфічністю. Будь-які модифікації (зміни) у структурі субстрату роблять його недоступним для дії ферменту. Прикладом може бути уреаза, яка розщеплює лише сечовину, але не діє на модифікаційну форму - тіосечовину. Саха-раза гідролізує лише сахарозу, а на інші дисахариди не діє.
До абсолютної специфічності належить також і стереохімічна, яку мають ферменти, здатні діяти тільки на певні стереоізомери, наприклад, Б- або Ь-форми, цис- або транс-ізомери тощо, тобто фермент, який розщеплює або синтезує Ь-ізомер, діяти на Б-ізомер не буде. Якщо сполука існує у формі цис- і транс-ізомерів, то тільки один із цих ізомерів може служити субстратом для дії ферменту.