Вывод: Строение ткани определяет её функцию 1. Покровная ткань кожицы корня выполняет , потому что... 2. В ткани Мякоти листа происходит , потому что..
Теория происхождения птиц от рептилий основана на находках ископаемых животных, являющихся переходными формами между этими двумя классами. наиболее известным представителем первоптиц был археоптерикс, останки которого обнаружены в литографских сланцах- горной породе, датируемой юрским периодом мезозоя. это существо обладало признаками как рептилии (длинный хвост, состоящий из многих позвонков, зубастые челюсти) , так и птицы (перьевой покров и крылья) . предками археоптерикса считают мелких динозавров, обитающих на деревьях, или более древних рептилий псевдозухий. на рубеже юрского и мелового периода появились зубастые птицы, такие как гесперорнис и ихтиорнис. по строению они уже полностью соответствовали современным птицам (за исключением наличия зубов) . в начале мелового периода уже образовалось большинство отрядов современных птиц: гагары, цапли, кулики и т. д. у птиц и пресмыкающихся много общих особенностей строения и жизнедеятельности. те и другие размножаются яйцами, имеют чешуйчатый покров (у птиц чешуи имеются на лапах) . продукты обмена веществ и у птиц, и у пресмыкающихся выводятся через клоаку. современная птица гоацин обладает рудиментарным пальцем на сгибе крыла, что доказывает происхождение крыла от лапы рептилии.
Власне хлор в організмі не утворюється. Він потрапляє туди з їжею, наприклад з кухонною сіллю (NaCl). Джерелом хлору, як елемента, є компоненти їжі, що вживається людиною, зокрема, споживана їм в якості смакової приправи кухонна сіль (NaCl). Внутрішньоклітинне середовище побудоване на водній основі. У воді відбувається дисоціація NaCl на Na+ і Cl-. Іони хлору транспортуються з клітин шлунка в його порожнину. Крім того, в зовнішніх мембранах покривних клітин шлунка працює воднево-калієвий насос, який доповнює виділяються аніони хлору (Cl-) катіонами водню (Н+). Там і утворюється соляна кислота (HCl). Організм намагається нейтралізувати ці кислоти максимально швидко, щоб вони не завдали опіків. Соляна кислота в шлунку має строгий рівень концентрації – вона становить 0,3-0,5 % (або 160 ммоль/л).Її склад настільки концентрований, що не будь в шлунковому соку і слизовій оболонці захисних речовин, вона б випалювала власний шлунок. Соляна кислота найбільш слабка з неорганічних кислот.
Власне хлор в організмі не утворюється. Він потрапляє туди з їжею, наприклад з кухонною сіллю (NaCl). Джерелом хлору, як елемента, є компоненти їжі, що вживається людиною, зокрема, споживана їм в якості смакової приправи кухонна сіль (NaCl). Внутрішньоклітинне середовище побудоване на водній основі. У воді відбувається дисоціація NaCl на Na+ і Cl-. Іони хлору транспортуються з клітин шлунка в його порожнину. Крім того, в зовнішніх мембранах покривних клітин шлунка працює воднево-калієвий насос, який доповнює виділяються аніони хлору (Cl-) катіонами водню (Н+). Там і утворюється соляна кислота (HCl). Організм намагається нейтралізувати ці кислоти максимально швидко, щоб вони не завдали опіків. Соляна кислота в шлунку має строгий рівень концентрації – вона становить 0,3-0,5 % (або 160 ммоль/л).Її склад настільки концентрований, що не будь в шлунковому соку і слизовій оболонці захисних речовин, вона б випалювала власний шлунок. Соляна кислота найбільш слабка з неорганічних кислот.
Объяснение: