Які функції виконує щитовидна залоза, її гормони, хвороби що виникають при її порушені роботи? які профілактичні заходи потрібно виконувати, щоб уникнути цих захволювань?
1)Механизм передачи инфекции — эволюционно детерминированный, обуславливающий существование и циркуляцию патогенного микроорганизма перемещения возбудителя инфекционной или паразитарной болезни из зараженного организма в восприимчивый. Включает последовательную смену возбудителем инфекции трёх этапов: поступление патогена вызывающего заболевание из организма источника (больной, носитель человек или животное) в окружающую среду.
2)Личная гигиена - мощный инструмент профилактики инфекционных болезней. Грязные руки- причина инфекций. Гигиена рук - защита не только от кишечных инфекций, но и от инфекций верхних дыхательных путей. В течение дня мы много раз прикасаемся к лицу. Мыть руки нужно по возвращению домой, после контакта с животными, после посещения туалета, перед приготовлением, приемом пищи.
3)Инфекционная болезнь – это наиболее выраженная форма инфекционного процесса, характеризующаяся: • наличием определенного возбудителя; • инкубационного периода; • специфических симптомов; • иммунного ответа; • клиническая картина (симптомы) может быть ярко выражена при.
Возбудитель, патоген — любой микроорганизм (включая грибы, вирусы, бактерии, и проч вызывать патологическое состояние (болезнь) другого живого существа. Возбудитель — вс генератор постоянного тока, который питает обмотку возбуждения основного генератора.
НОСИТЕЛЬСТВО ВОЗБУДИТЕЛЕЙ ИНФЕКЦИИ (ИНВАЗИИ) — одна из форм инфекционного (инвазионного) процесса, при к-рой паразитирование возбудителей в организме хозяина протекает без внешне выраженных клинических проявлений. Термины «бактерионосительство», «бациллоносительство», «вирусоносительство», «паразитоносительство» и др. применяют для обозначения носительства различных возбудителей заразных болезней.
4)Заболевания, возбудители которых являются микроскопическими (вирусы, бактерии и простейшие), называются инфекционными. В зависимости от природы возбудителей различают разные типы инфекционных заболеваний: 1. Вирусные, например коронавирус, грипп, ОРВИ, корь, оспа, ВИЧ-инфекция, вирусные гепатиты, клещевой энцефалит, желтая лихорадка.
5)Вирус - это, грубо говоря, белковая капсула с нуклеиновой кислотой внутри. Благодаря генетическому материалу вирусы, как и бактерии, могут размножаться. В чём, в частности, и заключается сходство между ними. А вот принципиальная разница (одна из многих) состоит в том, что если бактерии в определённом смысле самодостаточны, т.е размножаться сами, то вирус сделать этого самостоятельно не может.
Кліщі (Acari) — дрібні членистоногі тварини, підклас класу Павукоподібні (Arachnida). Вивченням цих тварин займається акарологія — розділ зоології.Кліщі, дрібні членистоногі тварини. Звичайні розміри кліщів — 0.5-1 міліметр. Через малі розміри більшість видів кліщів (а їх нараховується сотні тисяч видів) невідомі пересічній людині. Недобру репутацію мають іксодові кліщі, розмір яких до 5 мм, а дорослі самиці, харчуючись на теплокровних тваринах можуть розростатись до 2 см. Рідко зустрічаються в наш час дрібні (до 0.5 мм) кліщі, що паразитують під шкірою тварин та людини — коростяний свербун. Чисельні види кліщів живуть в ґрунті та прілому листі та відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини. Багато видів проживають на рослинності, в траві, на деревах. Ці кліщі створюють особливі угрупування. Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви — рослиноїдні кліщі, т. ін. На відміну від деяких інших членистоногих, кліщі мають тіло з однієї частини, не поділене на видимі частки. Так само, як найближчі родичі, деякі кліщі виділяють павутину та можуть формувати захисні пологи над колонією, використовують слину як отруту для полювання та для зовнішнього переварювання їжі. Здебільшого кліщі відкладають яйця, з них вилуплюються личинка, яка, підростаючи, проходить одну, дві або три стадії німфи, після чого линяє у дорослого кліща — самицю чи самця.
1)Механизм передачи инфекции — эволюционно детерминированный, обуславливающий существование и циркуляцию патогенного микроорганизма перемещения возбудителя инфекционной или паразитарной болезни из зараженного организма в восприимчивый. Включает последовательную смену возбудителем инфекции трёх этапов: поступление патогена вызывающего заболевание из организма источника (больной, носитель человек или животное) в окружающую среду.
2)Личная гигиена - мощный инструмент профилактики инфекционных болезней. Грязные руки- причина инфекций. Гигиена рук - защита не только от кишечных инфекций, но и от инфекций верхних дыхательных путей. В течение дня мы много раз прикасаемся к лицу. Мыть руки нужно по возвращению домой, после контакта с животными, после посещения туалета, перед приготовлением, приемом пищи.
3)Инфекционная болезнь – это наиболее выраженная форма инфекционного процесса, характеризующаяся: • наличием определенного возбудителя; • инкубационного периода; • специфических симптомов; • иммунного ответа; • клиническая картина (симптомы) может быть ярко выражена при.
Возбудитель, патоген — любой микроорганизм (включая грибы, вирусы, бактерии, и проч вызывать патологическое состояние (болезнь) другого живого существа. Возбудитель — вс генератор постоянного тока, который питает обмотку возбуждения основного генератора.
НОСИТЕЛЬСТВО ВОЗБУДИТЕЛЕЙ ИНФЕКЦИИ (ИНВАЗИИ) — одна из форм инфекционного (инвазионного) процесса, при к-рой паразитирование возбудителей в организме хозяина протекает без внешне выраженных клинических проявлений. Термины «бактерионосительство», «бациллоносительство», «вирусоносительство», «паразитоносительство» и др. применяют для обозначения носительства различных возбудителей заразных болезней.
4)Заболевания, возбудители которых являются микроскопическими (вирусы, бактерии и простейшие), называются инфекционными. В зависимости от природы возбудителей различают разные типы инфекционных заболеваний: 1. Вирусные, например коронавирус, грипп, ОРВИ, корь, оспа, ВИЧ-инфекция, вирусные гепатиты, клещевой энцефалит, желтая лихорадка.
5)Вирус - это, грубо говоря, белковая капсула с нуклеиновой кислотой внутри. Благодаря генетическому материалу вирусы, как и бактерии, могут размножаться. В чём, в частности, и заключается сходство между ними. А вот принципиальная разница (одна из многих) состоит в том, что если бактерии в определённом смысле самодостаточны, т.е размножаться сами, то вирус сделать этого самостоятельно не может.
Объяснение:
Кліщі (Acari) — дрібні членистоногі тварини, підклас класу Павукоподібні (Arachnida). Вивченням цих тварин займається акарологія — розділ зоології.Кліщі, дрібні членистоногі тварини. Звичайні розміри кліщів — 0.5-1 міліметр. Через малі розміри більшість видів кліщів (а їх нараховується сотні тисяч видів) невідомі пересічній людині. Недобру репутацію мають іксодові кліщі, розмір яких до 5 мм, а дорослі самиці, харчуючись на теплокровних тваринах можуть розростатись до 2 см. Рідко зустрічаються в наш час дрібні (до 0.5 мм) кліщі, що паразитують під шкірою тварин та людини — коростяний свербун. Чисельні види кліщів живуть в ґрунті та прілому листі та відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини. Багато видів проживають на рослинності, в траві, на деревах. Ці кліщі створюють особливі угрупування. Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви — рослиноїдні кліщі, т. ін. На відміну від деяких інших членистоногих, кліщі мають тіло з однієї частини, не поділене на видимі частки. Так само, як найближчі родичі, деякі кліщі виділяють павутину та можуть формувати захисні пологи над колонією, використовують слину як отруту для полювання та для зовнішнього переварювання їжі. Здебільшого кліщі відкладають яйця, з них вилуплюються личинка, яка, підростаючи, проходить одну, дві або три стадії німфи, після чого линяє у дорослого кліща — самицю чи самця.