Верхний слой почвы – это самый биологически-активный слой, который отвечает за плодородность почвы. Зачастую он называется дернина, или увлажняемый слой, и его мощность не превышает 5 см (если толщина слоя больше 3 см – его выделяют в самостоятельный горизонт почв). Дернина обладает серым или темно-серым окрасом, комковато-зернистой или пылеватой структурой. Она легко отделяется от нижних слоев почвы. Верхний слой почвы является гумусо-аккумулятивным, т.е. в нем протекают дерновые почвообразовательные процессы: в данном слое закрепляется основная часть корневищ травянистой растительности, которая при отмирании самих растений разлагается и превращается в гумус, затем откладывающийся в профиле. Коллоиды гумуса склеивают почву в комочки, формируя ее комковатую или зернистую структуру, которая является оптимальной для развития корней растений благодаря водопрочности. Дерновый процесс – основной почвообразовательный процесс, участвующий при образовании черноземов, а также дерново-подзолистых, каштановых, бурых лесных и серых почв. Для обеспечения качественного процесса гумификации дернину вспахивают таким образом, что растительность накрывается землей, тем самым обеспечивая ее медленное перегнивание и преобразование в гумус. Разлагающиеся в верхнем слое почвы растительные остатки также перерабатываются микроорганизмами в питательные вещества, которые растворяются в грунтовых водах и поступают в корневища растений. Для улучшения плодородных качеств верхний слой почвы время от времени нуждается в оздоровлении. Для этого в почву вносят минеральные удобрения, перегной или компост. Перекопка и рыхление также могут оказывать благоприятное воздействие: рыхлая структура верхнего слоя размножению почвенных насекомых и дождевых червей, которые своими ходами улучшают аэрацию и вывод из почвы углекислого газа. злаковых формировать плотный дерновый слой, который защищает почву от размыва, позволяет использовать верхний слой почвы для обустройства газонов (в том числе спортивных) и цветников, укрепления откосов шоссейных и железных дорог методом одерновки. Дернина выращивается на специализированных хозяйствах – «дерновых питомниках», ее также можно выращивать самостоятельно.
симпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе паравертебральні ії, що лежать у вигляді парних ланцюжків (стовбурів) вздовж всього хребта, а також непарні превертебральні ії і, крім цього, симпатичні нерви.
у бокових рогах спинного мозку на рівні грудних і поперекових сегментів розміщений симпатичний центр якобсона. активність його нейронів регулюється через синаптичні контакти структурами стовбура головного мозку. аксони нейронів симпатичного центра якобсона виходять з спинного мозку в складі вентральних (передніх) корінців і утворюють білі з'єднувальні гілки з іями симпатичних стовбурів. від цих стовбурів відходять іонарні аксони і йдуть до органів голови, грудної, черевної та тазової порожнини в складі соматичних нервів, або в складі самостійних нервів. це сірі з'єднувальні гілки.
аксони нейронів симпатичного центра якобсона, що пройшли без переривання через паравертебральні ії прямують до непарних превертебральних іїв, наприклад, серцевого, легеневого, черевного або сонячного сплетіння, верхнього брижевого, нижнього брижевого. іонарні аксони коллатералі також і до сусідніх іїв. таким чином, іонарний аксон, що виходить на рівні якого-небудь сегмента спинного мозку, іннервує декілька пара- і превертебральних іїв, чим забезпечується множинна (мультиплікантна) центральна регуляція різних вісцеральних функцій.
парасимпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе ії, розміщені поблизу ефекторних органів або в них, а також парасимпатичні нерви.
тіла іонарних парасимпатичних нейронів лежать в стовбурі мозку та в сакральному відділі спинного мозку. аксони іонарних нейронів йдуть до іонарних нейронів, розміщених в іях.
іонарні парасимпатичні волокна, що іннервують внутрішньоочні м'язи, залози голови та ін. стовбур мозку в складі трьох пар черепномозкових нервів - iii (окоруховий), vii (лицевий), ix(язико-глотковий).
до органів грудної і черевної порожнини іонарні парасимпатичні волокна йдуть у складі x пари (блукаючий нерв).
до органів порожнини тазу парасимпатичні волокна підходять у складі тазових нервів.
на відміну від симпатичної нервової системи парасимпатична нервова система не інервує м'язи судин, за винятком статевих органів і можливо мозку.
Верхний слой почвы является гумусо-аккумулятивным, т.е. в нем протекают дерновые почвообразовательные процессы: в данном слое закрепляется основная часть корневищ травянистой растительности, которая при отмирании самих растений разлагается и превращается в гумус, затем откладывающийся в профиле. Коллоиды гумуса склеивают почву в комочки, формируя ее комковатую или зернистую структуру, которая является оптимальной для развития корней растений благодаря водопрочности.
Дерновый процесс – основной почвообразовательный процесс, участвующий при образовании черноземов, а также дерново-подзолистых, каштановых, бурых лесных и серых почв. Для обеспечения качественного процесса гумификации дернину вспахивают таким образом, что растительность накрывается землей, тем самым обеспечивая ее медленное перегнивание и преобразование в гумус.
Разлагающиеся в верхнем слое почвы растительные остатки также перерабатываются микроорганизмами в питательные вещества, которые растворяются в грунтовых водах и поступают в корневища растений.
Для улучшения плодородных качеств верхний слой почвы время от времени нуждается в оздоровлении. Для этого в почву вносят минеральные удобрения, перегной или компост. Перекопка и рыхление также могут оказывать благоприятное воздействие: рыхлая структура верхнего слоя размножению почвенных насекомых и дождевых червей, которые своими ходами улучшают аэрацию и вывод из почвы углекислого газа.
злаковых формировать плотный дерновый слой, который защищает почву от размыва, позволяет использовать верхний слой почвы для обустройства газонов (в том числе спортивных) и цветников, укрепления откосов шоссейных и железных дорог методом одерновки. Дернина выращивается на специализированных хозяйствах – «дерновых питомниках», ее также можно выращивать самостоятельно.
симпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе паравертебральні ії, що лежать у вигляді парних ланцюжків (стовбурів) вздовж всього хребта, а також непарні превертебральні ії і, крім цього, симпатичні нерви.
у бокових рогах спинного мозку на рівні грудних і поперекових сегментів розміщений симпатичний центр якобсона. активність його нейронів регулюється через синаптичні контакти структурами стовбура головного мозку. аксони нейронів симпатичного центра якобсона виходять з спинного мозку в складі вентральних (передніх) корінців і утворюють білі з'єднувальні гілки з іями симпатичних стовбурів. від цих стовбурів відходять іонарні аксони і йдуть до органів голови, грудної, черевної та тазової порожнини в складі соматичних нервів, або в складі самостійних нервів. це сірі з'єднувальні гілки.
аксони нейронів симпатичного центра якобсона, що пройшли без переривання через паравертебральні ії прямують до непарних превертебральних іїв, наприклад, серцевого, легеневого, черевного або сонячного сплетіння, верхнього брижевого, нижнього брижевого. іонарні аксони коллатералі також і до сусідніх іїв. таким чином, іонарний аксон, що виходить на рівні якого-небудь сегмента спинного мозку, іннервує декілька пара- і превертебральних іїв, чим забезпечується множинна (мультиплікантна) центральна регуляція різних вісцеральних функцій.
парасимпатичний відділ автономної нервової системи включає в себе ії, розміщені поблизу ефекторних органів або в них, а також парасимпатичні нерви.
тіла іонарних парасимпатичних нейронів лежать в стовбурі мозку та в сакральному відділі спинного мозку. аксони іонарних нейронів йдуть до іонарних нейронів, розміщених в іях.
іонарні парасимпатичні волокна, що іннервують внутрішньоочні м'язи, залози голови та ін. стовбур мозку в складі трьох пар черепномозкових нервів - iii (окоруховий), vii (лицевий), ix(язико-глотковий).
до органів грудної і черевної порожнини іонарні парасимпатичні волокна йдуть у складі x пари (блукаючий нерв).
до органів порожнини тазу парасимпатичні волокна підходять у складі тазових нервів.
на відміну від симпатичної нервової системи парасимпатична нервова система не інервує м'язи судин, за винятком статевих органів і можливо мозку.