ТОЧНО НЕ ЗНАЮ, НО МОЖЕТ Развитие культуры и цивилизации неразрывно связано: вне духовных ценностей, созданных в процессе культурной деятельности людей, не может сложиться и цивилизационная общность. Некоторые исследователи полностью отождествляют культуру и цивилизацию. Такая точка зрения зародилась еще в эпоху Просвещения, когда Вольтер, Тюрго рассматривали культуру прежде всего как развитие разума. При этом "культурность", "цивилизованность" нации или страны противопоставлялись "дикости" и "варварству" первобытных народов. Есть и другая точка зрения. Согласно ей, культура представляется вместилищем всего лучшего в человеке, а цивилизация связывается только со стандартизированным массовым производством. Так, немецкий философ О. Шпенглер (1880--1936) выделил восемь культур. Каждая из них проходит за период своего существования ряд стадий и, умирая, превращается в цивилизацию. Переход от культуры к цивилизации означает упадок творчества, героических деяний; подлинное искусство оказывается не нужным, торжествует механическая работа. Сторонники такого подхода отрицали взаимосвязь и преемственность в развитии культуры. Однако, как уже отмечалось, большинство исследователей считает основой всякой цивилизации духовные ценности, духовную культуру, поэтому не противопоставляет культуру цивилизации. В заключение еще раз подчеркнем, что понятие "цивилизация" очень широко используется сегодня, и не только в научной литературе, посвященной изучению всемирной истории. Политики, социологи, журналисты, обращаясь к проблемам современности, часто и много рассуждают о цивилизационном своеобразии нашего мира и его перспективах. Лучшему осмыслению общественных явлений будет сближение локально-цивилизационного и стадиально-цивилизационного подходов, а также использование оправдавших себя черт формационного анализа. Основные понятия Цивилизация. Общественно-экономическая формация. Ценности. Стадиальный подход к истории. Цивилизационный подход к истории. Термины Историческая реконструкция. Социальная картина мира. Культурно-исторический тип.
ответ:Динамічною рівновагою називають стан, в якому збалансовані різні процеси, що протікають в протилежних напрямках. Динамічна рівновага, наприклад, встановлюється між випаровуванням з поверхні рідини та конденсацією пари.
У результаті хаотичного руху над поверхнею рідини молекули пари можуть повертатися в ній. Цей процес називають конденсацією пари. З наближенням до поверхні рідини сили притягання прискорюють молекулу, надаючи їй додаткової кінетичної енергії, такої, яку затрачено на подолання цих сил, і, повернувшись, молекула має таку саму кінетичну енергію, яку мала під час випаровування. Тому в процесі конденсації пари виділяється стільки ж енергії, скільки було затрачено на її утворення.
Якщо рідина перебуває у відкритій посудині, то випаровування її відбувається доти, поки вся вона не перетвориться в пару. Швидкість випаровування тим більша, чим вища температура рідини, чим більша її поверхня, чим швидше видаляється пара, яка утворилася над поверхнею, і чим менший зовнішній тиск. Швидкість випаровування залежить також від природи речовини, яка випаровується. Так, ефір випаровується швидше за воду, а вода — швидше за олію, що пояснюється різними силами взаємодії між молекулами цих речовин.
Дещо інша картина випаровування гається тоді, коли рідина перебуває в закритій посудині і займає лише частину її об'єму. На початку процесу кількість молекул, які вилітають з рідини, перевищує кількість молекул, які знову повертаються в неї, і концентрація молекул пари зростає. Але чим більше стає молекул, які вилетіли з рідини, тим більше їх потрапляє назад у рідину. Нарешті настає такий момент, коли кількість молекул, які вилітають з рідини за одиницю часу, виявляється такою самою, як і кількість молекул, що повертаються в неї за той же час. Очевидно, починаючи з цього моменту, концентрація молекул пари буде сталою. Такий стан називають динамічною рівновагою рідини і пари. Пару, яка перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною, називають насиченою.
Таким чином, можна зробити висновок, що насичена пара має за даної температури найбільшу кількість молекул в одиниці об'єму (або, інакше кажучи, максимальну густину) і чинить найбільший тиск.
У різних рідин динамічна рівновага з парою настає за різної густини пари (концентрації молекул). Причина цього полягає в неоднаковості сил молекулярної взаємодії. З рідин, в яких сили взаємного притягання частинок великі, наприклад із ртуті, можуть вилітати лише найшвидші молекули, кількість яких незначна. З рідин з малими силами притягання, наприклад із ефіру, за тієї самої температури вилітає багато молекул, і динамічна рівновага настає тільки за умови значної їх концентрації в парі.
ответ:Динамічною рівновагою називають стан, в якому збалансовані різні процеси, що протікають в протилежних напрямках. Динамічна рівновага, наприклад, встановлюється між випаровуванням з поверхні рідини та конденсацією пари.
У результаті хаотичного руху над поверхнею рідини молекули пари можуть повертатися в ній. Цей процес називають конденсацією пари. З наближенням до поверхні рідини сили притягання прискорюють молекулу, надаючи їй додаткової кінетичної енергії, такої, яку затрачено на подолання цих сил, і, повернувшись, молекула має таку саму кінетичну енергію, яку мала під час випаровування. Тому в процесі конденсації пари виділяється стільки ж енергії, скільки було затрачено на її утворення.
Якщо рідина перебуває у відкритій посудині, то випаровування її відбувається доти, поки вся вона не перетвориться в пару. Швидкість випаровування тим більша, чим вища температура рідини, чим більша її поверхня, чим швидше видаляється пара, яка утворилася над поверхнею, і чим менший зовнішній тиск. Швидкість випаровування залежить також від природи речовини, яка випаровується. Так, ефір випаровується швидше за воду, а вода — швидше за олію, що пояснюється різними силами взаємодії між молекулами цих речовин.
Дещо інша картина випаровування гається тоді, коли рідина перебуває в закритій посудині і займає лише частину її об'єму. На початку процесу кількість молекул, які вилітають з рідини, перевищує кількість молекул, які знову повертаються в неї, і концентрація молекул пари зростає. Але чим більше стає молекул, які вилетіли з рідини, тим більше їх потрапляє назад у рідину. Нарешті настає такий момент, коли кількість молекул, які вилітають з рідини за одиницю часу, виявляється такою самою, як і кількість молекул, що повертаються в неї за той же час. Очевидно, починаючи з цього моменту, концентрація молекул пари буде сталою. Такий стан називають динамічною рівновагою рідини і пари. Пару, яка перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною, називають насиченою.
Таким чином, можна зробити висновок, що насичена пара має за даної температури найбільшу кількість молекул в одиниці об'єму (або, інакше кажучи, максимальну густину) і чинить найбільший тиск.
У різних рідин динамічна рівновага з парою настає за різної густини пари (концентрації молекул). Причина цього полягає в неоднаковості сил молекулярної взаємодії. З рідин, в яких сили взаємного притягання частинок великі, наприклад із ртуті, можуть вилітати лише найшвидші молекули, кількість яких незначна. З рідин з малими силами притягання, наприклад із ефіру, за тієї самої температури вилітає багато молекул, і динамічна рівновага настає тільки за умови значної їх концентрації в парі.
Объяснение: