Діатомові-Значення в природі. Діатомеї у природі – це найважливіші продуценти органічних речовин. На їхню долю приходиться близько 25% від всієї світової маси цих сполук, яка створюється рослинами планети. Діатомові водорості є головним джерелом їжі для прісноводних і морських тварин. Крім того, відмираючи, вони дають поживні речовини для живлення бактерій і найпростіших тварин. Встановлено, що поживна цінність діатомей не поступається поживній цінності картоплі та хлібних злаків, а вміст білків і жирів у них навіть вищий. Наземні діатомові водорості відіграють помітну роль у ґрунтоутворенні.
Значення для людини. У водоймах діатомові водорості беруть активну участь у руйнуванні підводних споруд, мостів тощо. Вони забивають водопровідні труби, і доводиться витрачати великі кошти для їх очищення за до сильного тиску або хімічних розчинників. Панцири діатомових водоростей з тонким орнаментом є чудовим об'єктом для настроювання оптичних приладів та перевірки їхніх якостей. Кремнеземові панцири відмерлих діатомових водоростей накопичувалися мільйони років, утворивши дрібнозернистий порошок, який називається діатомовим мулом. Цю гірську породу висушують та просочують певними речовинами для отримання динаміту, який винайшов ще наприкінці XIX сторіччя шведський інженер і вчений Альфред Нобель. Порошок мулу використовується в техніці для полірування виробів, а також для фільтрування та виділення речовин. Панцири викопних форм утворили поклади осадових порід – діатоміту, доломіту та трепелу. Деякі види є добрими індикаторами забруднення морської води різними відходами і нафтопродуктами, тому їх використовують для оцінювання санітарного стану прибережних вод.
Червоні-Значення в природі. Багрянки відіграють помітну роль в житті моря: є їжею для тварин, утворюють кисень, беруть участь у процесах самоочищення води тощо. Коралінові водорості відіграють важливу роль в утворенні коралових рифів. Продуктивність таких рифів та їх здатність рости у відносно бідних на поживні речовини тропічних водах безпосередньо залежить від цих водоростей.
Значення для людини. Червоні водорості використовують у їжу. Наприклад, порфіра є їстівною водорістю (народна назва – червоний морський салат) і введена у промислову культуру, яку вирощують на спеціальних морських фермах. Червоний морський салат вважається делікатесом, смак якого обумовлюють органічні сполуки – амінокислоти. Використовують червоні водорості й у медицині. З них одержують йод, з кораліни виготовляють препарати для усунення печії. А одну з водоростей північного моря – хондрус – у сухому вигляді здавна вживають як ліки при хворобах дихальних шляхів. З інших багрянок добувають агар-агар, який застосовується в усіх мікробіологічних лабораторіях світу для вирощування мікробів. Без нього не можна обійтися і в харчовій промисловості. Кондитери використовують агар для отримання желе, мармеладу, цукерок, а пекарі додають у тісто його невелику кількість, щоб хліб, батони, бісквіти довго не черствіли. З філофори в Україні отримують речовину, який називають "чорноморським агаром". Уздовж північно-західного узбережжя Чорного моря, між Одесою та Очаковим, знаходиться зона, де на глибині 5-60 м філофора утворює суцільні зарості. Це найбільше у світі угруповання цих рослин.
Отже, найхарактернішими ознаками багрянок є відсутність джгутиковиі стадій, червоне забарвлення, обумовлене фікобілінами та запасання багрянко• ваго крохмалю.
погодка, м. 1. ед. ч., кому. Человек (реже животное), родившийся годом позже другого (редко). Сестра - мне погодок. 2. мн. ч., с кем или без доп. Преимущ. о братьях и сестрах - двое или более, из к-рых один старше другого на год. Они погодки. Мы с ним погодки. Жеребята-погодки.
Клоака (от лат. cloaca — подземный канал для стока нечистот) — расширенная конечная часть задней кишки у некоторых позвоночных животных , соединенная с мочевыми и половыми протоками Стенка клоаки выстлана многослойным эпителием. В клоаку открываются мочеточники, половые протоки (семепроводы или яйцеводы) и мочевой пузырь. Клоака имеется у некоторых круглоротых (миксин) и рыб (акул, скатов, двоякодышащих, морских игл), у всех земноводных, пресмыкающихся, птиц, а из млекопитающих — у клоачных. У остальных млекопитающих клоака имеется только в начале зародышевого развития, затем она разделяется на мочеполовой синус и конечный отдел прямой кишки, открывающиеся самостоятельными отверстиями — мочеполовым и заднепроходным (анальным). Из выпячивания брюшной стенки клоаки у земноводных образуется мочевой пузырь, а у зародышей амниот — аллантоис.
Клоака — общее отверстие, через которое выводится наружу содержимое кишечных, мочевых и половых протоков.
Отряд клоачных (сущ.; отряд наиболее примитивных яйцекладущих млекопитающих, к к-рым относятся ехидны и утконосы).
Діатомові-Значення в природі. Діатомеї у природі – це найважливіші продуценти органічних речовин. На їхню долю приходиться близько 25% від всієї світової маси цих сполук, яка створюється рослинами планети. Діатомові водорості є головним джерелом їжі для прісноводних і морських тварин. Крім того, відмираючи, вони дають поживні речовини для живлення бактерій і найпростіших тварин. Встановлено, що поживна цінність діатомей не поступається поживній цінності картоплі та хлібних злаків, а вміст білків і жирів у них навіть вищий. Наземні діатомові водорості відіграють помітну роль у ґрунтоутворенні.
Значення для людини. У водоймах діатомові водорості беруть активну участь у руйнуванні підводних споруд, мостів тощо. Вони забивають водопровідні труби, і доводиться витрачати великі кошти для їх очищення за до сильного тиску або хімічних розчинників. Панцири діатомових водоростей з тонким орнаментом є чудовим об'єктом для настроювання оптичних приладів та перевірки їхніх якостей. Кремнеземові панцири відмерлих діатомових водоростей накопичувалися мільйони років, утворивши дрібнозернистий порошок, який називається діатомовим мулом. Цю гірську породу висушують та просочують певними речовинами для отримання динаміту, який винайшов ще наприкінці XIX сторіччя шведський інженер і вчений Альфред Нобель. Порошок мулу використовується в техніці для полірування виробів, а також для фільтрування та виділення речовин. Панцири викопних форм утворили поклади осадових порід – діатоміту, доломіту та трепелу. Деякі види є добрими індикаторами забруднення морської води різними відходами і нафтопродуктами, тому їх використовують для оцінювання санітарного стану прибережних вод.
Червоні-Значення в природі. Багрянки відіграють помітну роль в житті моря: є їжею для тварин, утворюють кисень, беруть участь у процесах самоочищення води тощо. Коралінові водорості відіграють важливу роль в утворенні коралових рифів. Продуктивність таких рифів та їх здатність рости у відносно бідних на поживні речовини тропічних водах безпосередньо залежить від цих водоростей.
Значення для людини. Червоні водорості використовують у їжу. Наприклад, порфіра є їстівною водорістю (народна назва – червоний морський салат) і введена у промислову культуру, яку вирощують на спеціальних морських фермах. Червоний морський салат вважається делікатесом, смак якого обумовлюють органічні сполуки – амінокислоти. Використовують червоні водорості й у медицині. З них одержують йод, з кораліни виготовляють препарати для усунення печії. А одну з водоростей північного моря – хондрус – у сухому вигляді здавна вживають як ліки при хворобах дихальних шляхів. З інших багрянок добувають агар-агар, який застосовується в усіх мікробіологічних лабораторіях світу для вирощування мікробів. Без нього не можна обійтися і в харчовій промисловості. Кондитери використовують агар для отримання желе, мармеладу, цукерок, а пекарі додають у тісто його невелику кількість, щоб хліб, батони, бісквіти довго не черствіли. З філофори в Україні отримують речовину, який називають "чорноморським агаром". Уздовж північно-західного узбережжя Чорного моря, між Одесою та Очаковим, знаходиться зона, де на глибині 5-60 м філофора утворює суцільні зарості. Це найбільше у світі угруповання цих рослин.
Отже, найхарактернішими ознаками багрянок є відсутність джгутиковиі стадій, червоне забарвлення, обумовлене фікобілінами та запасання багрянко• ваго крохмалю.
погодка, м. 1. ед. ч., кому. Человек (реже животное), родившийся годом позже другого (редко). Сестра - мне погодок. 2. мн. ч., с кем или без доп. Преимущ. о братьях и сестрах - двое или более, из к-рых один старше другого на год. Они погодки. Мы с ним погодки. Жеребята-погодки.
Клоака (от лат. cloaca — подземный канал для стока нечистот) — расширенная конечная часть задней кишки у некоторых позвоночных животных , соединенная с мочевыми и половыми протоками Стенка клоаки выстлана многослойным эпителием. В клоаку открываются мочеточники, половые протоки (семепроводы или яйцеводы) и мочевой пузырь. Клоака имеется у некоторых круглоротых (миксин) и рыб (акул, скатов, двоякодышащих, морских игл), у всех земноводных, пресмыкающихся, птиц, а из млекопитающих — у клоачных. У остальных млекопитающих клоака имеется только в начале зародышевого развития, затем она разделяется на мочеполовой синус и конечный отдел прямой кишки, открывающиеся самостоятельными отверстиями — мочеполовым и заднепроходным (анальным). Из выпячивания брюшной стенки клоаки у земноводных образуется мочевой пузырь, а у зародышей амниот — аллантоис.
Клоака — общее отверстие, через которое выводится наружу содержимое кишечных, мочевых и половых протоков.
Отряд клоачных (сущ.; отряд наиболее примитивных яйцекладущих млекопитающих, к к-рым относятся ехидны и утконосы).
Объяснение:
Всё просто)