У період розмноження багато птахів будують гнізда. Гнізда птахів, як і місця їх будування, дуже різноманітні. Наприклад, гнізда рябчика, тетерева являють собою неглибоку ямку, вистелену кількома прутиками й сухими листками. Складніше гніздо у ворони, сороки й грака. Вони роблять гнізда на деревах з тонких гілочок. Сороки будують гнізда з дахом, а внутрішню їхню частину вимазують глиною.
Гнізда дроздів, зябликів, очеретянок схожі на глибоку чашу з товстими й міцними стінками. Мистецькі кулясті й у вигляді рукавиці гнізда будують кропив’яник і синиця-ремез. Дятли видовбують у деревах дупла й відкладають у них яйця на деревну потерть. У старих дуплах дятлів поселяються деякі види синиць, мухоловки й інші гніздові птахи. Лише деякі птахи не будують гнізд, як, наприклад, звичайна зозуля. Самка відкладає 10—12 яєць (по одному) у гнізда комахоїдних птахів. Зозуленя, що вилупилося з яйця, викидає із гнізда яйця й пташенят своїх прийомних батьків.
Будування гнізда має велике значення у виведенні потомства. У гнізді відкладені яйця не розкочуються й перебувають під птахом, що їх висиджує. Під час висиджування яєць у гнізді підтримується необхідна температура й вологість. Розміщені високо над землею і в інших малодоступних місцях гнізда захищають яйця, пташенят і птаха, який висиджує, від ворогів.
Як і у інших хребетних тварин, у птахів у порожнині тіла є статеві залози: у самців — сім’яники, у самок — яєчники. Яєчники птахів парні. Але у них (за рідкісним винятком) функціонує тільки лівий яєчник. Правий яєчник, як правило, недорозвинений. Яйця в яєчнику дозрівають не одночасно. У міру дозрівання вони надходять у яйцепровід, у якому відбувається їхнє запліднення. Стінки яйцепроводу багаті залозами. Минаючи їх, яйця покриваються товстим шаром білка й інших оболонок.
Власне яйцем вважається жовток, покритий зовні жовтковою оболонкою. У відкладеному заплідненому яйці на оберненому догори боці жовтка знаходиться зародковий диск. Він має вигляд світлої цятки й складається із клітин, що утворилися при поділі ядра заплідненого яйця й активної частини цитоплазми. До оболонки жовтка прикріплюються канатики, що складаються з густого білка. Тому він ніби підвішений на канатиках і перебуває в середині яйця. Нижня частина жовтка важча. У зв’язку із цим зародковий диск завжди обернений догори. Жовток складається з великої кількості необхідних для розвитку зародка поживних речовин і води.
Розташований навколо жовтка товстий шар білка обмежений підшкаралупною оболонкою, що складається із двох шарів, які відходять один від одного в тупому кінці яйця і утворюють повітряну камеру. Білок охороняє власне яйце (жовток) від механічних пошкоджень, різких поштовхів і служить основним джерелом води, необхідної зародку, що розвивається.
Зовні яйце покрите вапняною оболонкою — шкаралупою, що пронизана дрібними порами. Особливо багато пор на тупому боці яйця. Через пори здійснюється газообмін між зародком, що розвивається, і зовнішнім середовищем. Вапняна шкаралупа має захисне значення. Під час розвитку зародка вона частково витрачається на утворення його кістяка. Зовні шкаралупа покрита найтоншою надшкаралуповою оболонкою, що захищає яйце від проникнення мікробів. Яйця птахів різні за забарвленням, формою й величиною.
Гнізда дроздів, зябликів, очеретянок схожі на глибоку чашу з товстими й міцними стінками. Мистецькі кулясті й у вигляді рукавиці гнізда будують кропив’яник і синиця-ремез. Дятли видовбують у деревах дупла й відкладають у них яйця на деревну потерть. У старих дуплах дятлів поселяються деякі види синиць, мухоловки й інші гніздові птахи. Лише деякі птахи не будують гнізд, як, наприклад, звичайна зозуля. Самка відкладає 10—12 яєць (по одному) у гнізда комахоїдних птахів. Зозуленя, що вилупилося з яйця, викидає із гнізда яйця й пташенят своїх прийомних батьків.
Будування гнізда має велике значення у виведенні потомства. У гнізді відкладені яйця не розкочуються й перебувають під птахом, що їх висиджує. Під час висиджування яєць у гнізді підтримується необхідна температура й вологість. Розміщені високо над землею і в інших малодоступних місцях гнізда захищають яйця, пташенят і птаха, який висиджує, від ворогів.
Як і у інших хребетних тварин, у птахів у порожнині тіла є статеві залози: у самців — сім’яники, у самок — яєчники. Яєчники птахів парні. Але у них (за рідкісним винятком) функціонує тільки лівий яєчник. Правий яєчник, як правило, недорозвинений. Яйця в яєчнику дозрівають не одночасно. У міру дозрівання вони надходять у яйцепровід, у якому відбувається їхнє запліднення. Стінки яйцепроводу багаті залозами. Минаючи їх, яйця покриваються товстим шаром білка й інших оболонок.
Власне яйцем вважається жовток, покритий зовні жовтковою оболонкою. У відкладеному заплідненому яйці на оберненому догори боці жовтка знаходиться зародковий диск. Він має вигляд світлої цятки й складається із клітин, що утворилися при поділі ядра заплідненого яйця й активної частини цитоплазми. До оболонки жовтка прикріплюються канатики, що складаються з густого білка. Тому він ніби підвішений на канатиках і перебуває в середині яйця. Нижня частина жовтка важча. У зв’язку із цим зародковий диск завжди обернений догори. Жовток складається з великої кількості необхідних для розвитку зародка поживних речовин і води.
Розташований навколо жовтка товстий шар білка обмежений підшкаралупною оболонкою, що складається із двох шарів, які відходять один від одного в тупому кінці яйця і утворюють повітряну камеру. Білок охороняє власне яйце (жовток) від механічних пошкоджень, різких поштовхів і служить основним джерелом води, необхідної зародку, що розвивається.
Зовні яйце покрите вапняною оболонкою — шкаралупою, що пронизана дрібними порами. Особливо багато пор на тупому боці яйця. Через пори здійснюється газообмін між зародком, що розвивається, і зовнішнім середовищем. Вапняна шкаралупа має захисне значення. Під час розвитку зародка вона частково витрачається на утворення його кістяка. Зовні шкаралупа покрита найтоншою надшкаралуповою оболонкою, що захищає яйце від проникнення мікробів. Яйця птахів різні за забарвленням, формою й величиною.