Найбільш помітні вікові зміни відбуваються в хребті. Він інтенсивно росте в перші два роки життя дитини. Надалі його ріст уповільнюється і знову прискорюється з настанням статевого дозрівання. За цей час змінюється не лише довжина хребта. У зв’язку з прямоходінням у хребті людини утворюються вигини — лордози та кіфози. Ці вигини виконують роль пружин під час ходьби, сприяють утриманню оптимальних поз тіла. Лордози й кіфози формуються у процесі індивідуального розвитку дитини (мал. 29.1). Коли дитина вчиться тримати голову, утворюється шийний вигин до переду — шийний лордоз. Коли дитина вчиться сидіти, виникає грудний вигин до заду — грудний кіфоз. Під час набуття здатності стояти й ходити формується поперековий лордоз.
Найбільш помітні вікові зміни відбуваються в хребті. Він інтенсивно росте в перші два роки життя дитини. Надалі його ріст уповільнюється і знову прискорюється з настанням статевого дозрівання. За цей час змінюється не лише довжина хребта. У зв’язку з прямоходінням у хребті людини утворюються вигини — лордози та кіфози. Ці вигини виконують роль пружин під час ходьби, сприяють утриманню оптимальних поз тіла. Лордози й кіфози формуються у процесі індивідуального розвитку дитини. Коли дитина вчиться тримати голову, утворюється шийний вигин до переду — шийний лордоз. Коли дитина вчиться сидіти, виникає грудний вигин до заду — грудний кіфоз. Під час набуття здатності стояти й ходити формується поперековий лордоз. З віком набувають нових властивостей не лише хребет, а й інші відділи скелета. Так, протягом життя змінюється форма грудної клітки: у немовляти вона ніби стиснута з боків, у дорослої людини переважає поперековий розмір. Дуже важливою зміною в скелеті кінцівок є формування склепіння стопи, яке пов’язане з прямоходінням. У маленької дитини склепіння не виражене, воно формується лише з початком ходіння. Під впливом навантажень, тісного взуття, тривалого стояння або сидіння склепіння стопи може сплющуватися, і це може призводити до швидкого стомлення під час ходьби. Значні зміни відбуваються також у черепі. У немовляти кістки черепа з’єднані сполучнотканинними перетинками. Ці перетинки особливо великі там, де сходяться одразу кілька кісток. Такі місця називають тім’ячками. Найбільше тім’ячко — лобне, воно заростає, тобто замінюється кістковою тканиною, лише у 1,5-2 роки. З’єднання кісток черепа за до сполучнотканинних перетинок забезпечує можливість значного збільшення головного мозку протягом перших двох років життя дитини. Ріст кісток черепа нерівномірний, і в 13-14 років лицьовий відділ черепа починає переважати над мозковим.
Найбільш помітні вікові зміни відбуваються в хребті. Він інтенсивно росте в перші два роки життя дитини. Надалі його ріст уповільнюється і знову прискорюється з настанням статевого дозрівання. За цей час змінюється не лише довжина хребта. У зв’язку з прямоходінням у хребті людини утворюються вигини — лордози та кіфози. Ці вигини виконують роль пружин під час ходьби, сприяють утриманню оптимальних поз тіла. Лордози й кіфози формуються у процесі індивідуального розвитку дитини (мал. 29.1). Коли дитина вчиться тримати голову, утворюється шийний вигин до переду — шийний лордоз. Коли дитина вчиться сидіти, виникає грудний вигин до заду — грудний кіфоз. Під час набуття здатності стояти й ходити формується поперековий лордоз.
Найбільш помітні вікові зміни відбуваються в хребті. Він інтенсивно росте в перші два роки життя дитини. Надалі його ріст уповільнюється і знову прискорюється з настанням статевого дозрівання. За цей час змінюється не лише довжина хребта. У зв’язку з прямоходінням у хребті людини утворюються вигини — лордози та кіфози. Ці вигини виконують роль пружин під час ходьби, сприяють утриманню оптимальних поз тіла. Лордози й кіфози формуються у процесі індивідуального розвитку дитини. Коли дитина вчиться тримати голову, утворюється шийний вигин до переду — шийний лордоз. Коли дитина вчиться сидіти, виникає грудний вигин до заду — грудний кіфоз. Під час набуття здатності стояти й ходити формується поперековий лордоз. З віком набувають нових властивостей не лише хребет, а й інші відділи скелета. Так, протягом життя змінюється форма грудної клітки: у немовляти вона ніби стиснута з боків, у дорослої людини переважає поперековий розмір. Дуже важливою зміною в скелеті кінцівок є формування склепіння стопи, яке пов’язане з прямоходінням. У маленької дитини склепіння не виражене, воно формується лише з початком ходіння. Під впливом навантажень, тісного взуття, тривалого стояння або сидіння склепіння стопи може сплющуватися, і це може призводити до швидкого стомлення під час ходьби. Значні зміни відбуваються також у черепі. У немовляти кістки черепа з’єднані сполучнотканинними перетинками. Ці перетинки особливо великі там, де сходяться одразу кілька кісток. Такі місця називають тім’ячками. Найбільше тім’ячко — лобне, воно заростає, тобто замінюється кістковою тканиною, лише у 1,5-2 роки. З’єднання кісток черепа за до сполучнотканинних перетинок забезпечує можливість значного збільшення головного мозку протягом перших двох років життя дитини. Ріст кісток черепа нерівномірний, і в 13-14 років лицьовий відділ черепа починає переважати над мозковим.
Объяснение: