Яка з голонасінних рослин не є вічнозеленою? а) модрина; б) кедр; в) ялина; г) тис.
3 Як називається рідина, яку виділяють голонасінні рослини, щоб
запобігти розвитку хвороботворних збудників?
а) нектар; б) роса; в) сироватка; г) живиця.
4 Як називаються структури в голонасінних, у яких формуються пилкові
зерна?
а) тичинки; б) шишки; в) хвоїнки; г) спороносні колоски.
5 Чому санаторії для людей із захворюваннями дихальної системи дуже
часто розташовані саме у хвойних лісах?
а) бо хвойні рослини здатні виділяти смолу;
б) бо хвойні рослини красиві;
в) бо хвойні рослини здатні виділяти фітонциди;
г) бо хвойні рослини виділяють багато кисню.
6 Установіть відповідальність між біологічними структурами та
частинами організму голонасінних рослин, у яких вони утворюються:
1. Живиця А) запліднені жіночі шишки
2. Спермії б) незапліднені жіночі шишки
3. Насіння в) чоловічи шишки
4. Насінні зачатки г) канальці деревини
д) корені
5. Розташуйте в правильній послідовності етапи запилення на прикладі
сосни звичайної, починаючи від формування пилкових зерен:
А) насінні зачатки виділяють клейку рідіну;
Б) з нижнього боку лусок чоловічих шишок формується зерна пилку;
В) луски жіночих шишок розходяться;
Г) пилкові зерна за до вітру переносяться на жіночі шишки,
де утримуються клейкою речовиною.
Такой вид сожительства называется паразитизм. При этом один организм поселяется внутри тела другого организма или прямиком на его теле (в случае трутовика). При этом паразит наносит ущерб организму, за счёт которого живёт (он называется хозяином): он потребляет массу органических и неорганических веществ, истощая организм хозяина; разрушает жизненно важные клетки (в случае ВИЧ); выделяет токсины в кровь; провоцирует воспалительные процессы и другие иммунные реакции. Паразиты вызывают множество заболеваний.
Объяснение:
Прокариоттар — Прокариоттарға микроорганизмдер мен көк-жасыл балдырлар жатады. Прокариоттардың мөлшері өте кішкентай, ұзындығы 1—10 мкм. Прокариоттардың эукариоттардан айырмашылығы — олардың айқындалған органоидтері, яғни эндоплазмалық торы, Гольджи жиынтығы, митохондриялары болмайды. Жануарлардың және өсімдіктердің жасушаларында жақсы айқындалған түйіршіктер болады. Олар — нәруыз, май және гликоген сияқты қор заттарынан тұрады. Прокариоттың эукариоттан негізгі айырмашылығы — онда қалыптасқан ядросы және хромосомалары болмайды. Прокариот ДНҚ-сының эукариот ДНҚ-сынан айырмашылығы — мұнда ДНҚ-ның сыртын нәруыздар қаптап тұрмайды және пішіні сақина тәріздес болып келеді. Бір сақиналы ДНҚ молекуласы тікелей цитоплазмада болады және эукариот жасушасындағы сияқты ядро екі мембрана арқылы бөлінбейді. Ал қозғалу мүшесінің қызметін бір немесе бірнеше талшықтары атқаруы мүмкін. Прокариот жасушаларында мембрана құрылымы болады, олар микроорганизмдердің энергетикалық процестеріне қатысады. Мысалы, көк-жасыл балдырлардың мембрана құрылымында хлорофилл болады және олар фотосинтез процесін жүзеге асырады.
Кейбір микроорганизмдерде мембрана құрылымдары аэробты тыныс алу процестеріне қатысады. Негізінен, прокариоттар жасушаның жай екіге бөлінуі арқылы көбейеді, яғни аналық жасуша екі жас жасушаға тікелей бөлінеді