Ефективність роботи продуцентів — одна з важливих функціональних характеристик природних ландшафтів. Вона залежить від двох груп причин: одна з них пов'язана з внутрішніми особливостями продуцентів і можливостями їх фотосинтетичного апарату, які визначають теоретично можливу швидкість створення первинної продукції. Інша група причин пов'язана із зовнішніми екологічними факторами, виступаючими як обмежувачі фотосинтетичної активності рослин. Для кількісної оцінки ефективності функціонування фітоценозів використовується спеціальний показник — ККД використання радіації, розрахунок якого базується на зіставленні продуктивності рослинного покриву з кількістю поглиненої фотосинтетично активної радіації (ФАР). За даними В. Лархера, найбільший ККД відзначається для ландшафтів екваторіальних лісів (4,5%). Ефективність роботи продуцентів у різних зонах знижується при лімітуючій дії гідротермічних факторів. Найнижчий ККД гається в пустельних і напівпустельних ландшафтах тропіків (0,05%), де в поясі високого тиску рідкісний дефіцит вологи поєднується з максимальними величинами сонячної інсоляції.
ДНК в основном состоит из 4 нуклеотидов: аденин, тимин, цитозин и гуанин. Они всегда располагаются по принципу комплиментарности, то есть если в 1 - ой цепи Аденин - напротив него стоит Тинин. Если Гуанин - напротив Цитозин. И наоборот. В РНК просто вместо Тинина Урацил, там нету Тинина. А так всё тоже самое. Получается, что:
ТГА ЦТГ ГТА ЦТТ ТАТ ГЦЦ ГТА - данный в условии фрагмент ДНК
АЦУ ГАЦ ЦАУ ГАА АУА ЦГГ ЦАУ - фрагмент молекулы иРНК по принципу комплиментарности (Г - Ц, Т - А (вместо Т в РНК У).
Відповідь:
Ефективність роботи продуцентів — одна з важливих функціональних характеристик природних ландшафтів. Вона залежить від двох груп причин: одна з них пов'язана з внутрішніми особливостями продуцентів і можливостями їх фотосинтетичного апарату, які визначають теоретично можливу швидкість створення первинної продукції. Інша група причин пов'язана із зовнішніми екологічними факторами, виступаючими як обмежувачі фотосинтетичної активності рослин. Для кількісної оцінки ефективності функціонування фітоценозів використовується спеціальний показник — ККД використання радіації, розрахунок якого базується на зіставленні продуктивності рослинного покриву з кількістю поглиненої фотосинтетично активної радіації (ФАР). За даними В. Лархера, найбільший ККД відзначається для ландшафтів екваторіальних лісів (4,5%). Ефективність роботи продуцентів у різних зонах знижується при лімітуючій дії гідротермічних факторів. Найнижчий ККД гається в пустельних і напівпустельних ландшафтах тропіків (0,05%), де в поясі високого тиску рідкісний дефіцит вологи поєднується з максимальними величинами сонячної інсоляції.
Пояснення:
ДНК в основном состоит из 4 нуклеотидов: аденин, тимин, цитозин и гуанин. Они всегда располагаются по принципу комплиментарности, то есть если в 1 - ой цепи Аденин - напротив него стоит Тинин. Если Гуанин - напротив Цитозин. И наоборот. В РНК просто вместо Тинина Урацил, там нету Тинина. А так всё тоже самое. Получается, что:
ТГА ЦТГ ГТА ЦТТ ТАТ ГЦЦ ГТА - данный в условии фрагмент ДНК
АЦУ ГАЦ ЦАУ ГАА АУА ЦГГ ЦАУ - фрагмент молекулы иРНК по принципу комплиментарности (Г - Ц, Т - А (вместо Т в РНК У).