Біологія людини. її складові частини біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та ічне розселення людей. науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні. теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика. прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія. анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів. фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму. генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями. антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас. екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища. гігієна – наука про здоров’я та його збереження. гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини. термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. знання гігієни та застосування на практиці цих знань є людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці. на організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості. людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.
1) некоторые растения от болезней, очищают воздух, есть те которые дожить до 100 лет и т.д.
2)Так, после оплодотворения из семязачатка развивается семя, состоящее из кожуры и зародыша. После опыления и оплодотворения к завязи притекают питательные вещества, и она постепенно превращается в спелый плод. ... Если в завязи одна семяпочка — образуется односемянный плод, а если много, то плод будет многосемянный
3)Семена растений в первую очередь содержат запасные питательные вещества, которые имеют органическую природу. Они находятся в эндосперме или самом зародыше (чаще всего в его семядолях). Питательность семян очень велика. Так человек с давних времен использует пшеничную муку, которая представляет собой ни что иное как размолотые семена пшеницы.
4)На какую глубину заделывать семена, зависит от свойств почвы и размеров семян. ... Чем мельче семена, тем меньше глубина их заделки в почву. Крупные семена можно сеять глубже: их проросткам не страшен более долгий путь к поверхности почвы, потому что в крупном семени достаточно питательных веществ.
1) некоторые растения от болезней, очищают воздух, есть те которые дожить до 100 лет и т.д.
2)Так, после оплодотворения из семязачатка развивается семя, состоящее из кожуры и зародыша. После опыления и оплодотворения к завязи притекают питательные вещества, и она постепенно превращается в спелый плод. ... Если в завязи одна семяпочка — образуется односемянный плод, а если много, то плод будет многосемянный
3)Семена растений в первую очередь содержат запасные питательные вещества, которые имеют органическую природу. Они находятся в эндосперме или самом зародыше (чаще всего в его семядолях). Питательность семян очень велика. Так человек с давних времен использует пшеничную муку, которая представляет собой ни что иное как размолотые семена пшеницы.
4)На какую глубину заделывать семена, зависит от свойств почвы и размеров семян. ... Чем мельче семена, тем меньше глубина их заделки в почву. Крупные семена можно сеять глубже: их проросткам не страшен более долгий путь к поверхности почвы, потому что в крупном семени достаточно питательных веществ.
можно лучший ответ