Вплив насіннєвої крилатки на ріст однорічних сіянців сосни залишається мало вивченим, хоча це питання має значний науковий і практичний інтерес. Зокрема, відомо, що природні насадження, які формуються з насіння, не позбавленого крилатки, у багатьох випадках біологічно стійкіші і продуктивніші від штучних Метою досліджень було вивчення впливу насіннєвої крилатки на ріст однорічних сіянців сосни звичайної.
Матеріали та методи досліджень. Щоб оцінити роль насіннєвої крилатки у формуванні сіянців сосни звичайної, було закладено досліди у регульованих умовах. У вегетаційні посудини, наповнені ґрунтом зі свіжих борових умов, навесні на глибину 1,0 см було висіяне насіння сосни звичайної борового походження (свіжий бір, А2): перший варіант - насіння без крилаток, другий варіант - насіння з крилатками. Дослід закладено утриразовій повторності по 15 насінин у кожній. Протягом вегетаційного періоду підтримувалась необхідна зволоженість ґрунту, проводились за термінами появи сходів та інтенсивністю їх росту. У жовтні, після припинення вегетації, досліджено морфометричні показники сіянців та їхніх органів (корінь, стовбурець, хвоя).Результати досліджень за дослідами показало, що проростання насіння в посудинах не було тривалим. Вже через сім діб після закладання дослідів почали з'являтися перші сходи, а ще через п'ять днів цей процес припинився. Надалі нові сходи не були зафіксовані, а ґрунтова схожість на обох варіантах була однаковою і становила 54,8%. Дослідженнями біометричних показників (висота, діаметр, довжина кореня) виявлено, що насіннєва крилатка досить суттєво впливає на їх параметри
Матеріали та методи досліджень. Щоб оцінити роль насіннєвої крилатки у формуванні сіянців сосни звичайної, було закладено досліди у регульованих умовах. У вегетаційні посудини, наповнені ґрунтом зі свіжих борових умов, навесні на глибину 1,0 см було висіяне насіння сосни звичайної борового походження (свіжий бір, А2): перший варіант - насіння без крилаток, другий варіант - насіння з крилатками. Дослід закладено утриразовій повторності по 15 насінин у кожній. Протягом вегетаційного періоду підтримувалась необхідна зволоженість ґрунту, проводились за термінами появи сходів та інтенсивністю їх росту. У жовтні, після припинення вегетації, досліджено морфометричні показники сіянців та їхніх органів (корінь, стовбурець, хвоя).Результати досліджень за дослідами показало, що проростання насіння в посудинах не було тривалим. Вже через сім діб після закладання дослідів почали з'являтися перші сходи, а ще через п'ять днів цей процес припинився. Надалі нові сходи не були зафіксовані, а ґрунтова схожість на обох варіантах була однаковою і становила 54,8%. Дослідженнями біометричних показників (висота, діаметр, довжина кореня) виявлено, що насіннєва крилатка досить суттєво впливає на їх параметри