ІІІ. За даною легендою складіть родовід. Пробанд - дівчина, що має нормальну будову пальців. Її мати і батько також з
нормальною будовою пальців. У батька пробанда є сестра з брахідактилією і брат з
нормальною будовою пальців. Тітка пробанда за лінією батька, що має брахідактилію, в
шлюбі з чоловіком без брахідактилії. У їхнього сина брахідактилія. У бабусі пробанда за
лінією батька і її сестри - брахідактилія, дід без аномалій. Прабабуся і прадід (батько й мати
бабусі пробанда за лінією батька) мають брахідактилію. Прадід був одружений двічі. Його
друга жінка без брахідактилії. Від другого шлюбу у прадіда було дві дочки без аномалій і
чотири сини з брахідактилією. Всі діти прадіда були одружені. їхні чоловіки і жінки без
аномалій. У однієї з його дочок народилися дві дівчинки та хлопчик без брахідактилії; у
іншої дочки - хлопчик без аномалій, у одного сина - дівчинка з брахідактилією, у іншого
сина - дочка без аномалій і дві дівчинки - монозиготні близнята з брахідактилією. У двох
інших синів народилися здорові сини. Визначте ймовірність народження дитини з аномалією
в сім'ї пробанда за умови, що вона вступить у шлюб з чоловіком, який має такий самий
генотип, що й у неї.

Жила-была на свете обыкновенная муха. Она очень любила лазить по и выискивать что-нибудь вкусненькое. Однажды она встретила другую муху, точнее муха, и ониполюбили друг друга. Спустя некоторое время муха поняла, что пора готовиться к появлению потомства. Она нашла самое теплое местечко на где было влажно и много пищи, и сделала там кладку. Долго ли, коротко ли, появились из кладки личинки - белые, короткие червячки, называемые опарышами. Они были очень прожорливыми. Через несколько дней, опарыши превратились в черные куколки, а чуть позже вылетели из них настоящими мухами. Теперь они могли летать в другие места, полные вкусной еды.

Над грядкой с капустой порхала белая бабочка, с черными точками на крыльях. Она то присаживалась на капустный лист, то вспархивала в небо. Вот под листом появилась небольшая кладка - будущее потомство бабочки - "капустницы". Спустя некоторое время из кладки появились маленькие, но очень прожорливые гусенички. Одна из них, обладающая неимоверным аппетитом, прогрызла себе путь на соседний кочан. Она грызла и грызла все зеленое и сочное, что попадалось на ее пути. Вскором времени она добралась до растущей рядом яблони. К этому времени гусеница заметно выросла и прибавила в весе. Вот подул хододный осенний ветерок и нашу гусеницу потянуло в сон. Заползя в глубокую щель в коре яблони, она сделала себе теплый и пушистый кокон. В нем гусеница и заснула, представляя себе сочные капустные листья. Теплое весеннее солнышко разбудило ее ото сна. Постройневшая и полная сил гусеница хотела было выползти из кокона, но-о, чудо!- вместо коротких лапок у нее были прекрасные крылья с тонкими, изящными лапками. А вместо больших челюстей образовался хрупкий, свернутый в спираль, хоботок. Теперь она могла порхать в небе, наслаждаясь красотой и вкусом цветов. Бабочка спешила насладиться свободой, ведь недолог ее век. Нужно спешить оставить потомство, а потом, найдя укромное место, заснуть навсегда.