Кожа у земноводных голая и тонкая, имеет многоклеточные железы, выделяющие слизь. Поэтому она всегда влажная. В кожных выделениях растворяется атмосферный кислород, благодаря чему возможно кожное дыхание. У большинства земноводных кожа пропускает воду, и они, находясь в водоеме, постоянно «пьют ее кожей». На голове земноводных расположены пара крупных выпуклых глаз и пара ноздрей. Глаза и ноздри находятся у большинства земноводных на возвышениях. Поэтому лягушка, например, может, не вылезая из воды, дышать атмосферным воздухом и ориентироваться в окружающем ее пространстве. В отличие от рыб глаза у большинства земноводных имеют подвижные веки, защищающие их от высыхания и загрязнения. Хрусталик глаза при сокращении особых мышц может перемещаться вперед и назад, что обеспечивает более четкое зрение. Органы слуха у земноводных сложнее, чем у рыб: кроме внутреннего уха, у лягушек, жаб и большинства других бесхвостых земноводных развито среднее ухо, представляющее собой полость, которая с одной стороны сообщается с ротоглоткой, а с другой — с поверхностью тела. От внешней среды полость среднего уха отделена тонкой мембраной — барабанной перепонкой. Колебания перепонки, вызванные звуковыми волнами, передаются на внутреннее ухо слуховой косточкой. Впереди глаз находится пара ноздрей, которые сообщаются с ротоглоткой. В них располагаются органы обоняния. Земноводные, ведущие водный образ жизни, например шпорцевые лягушки, даже во взрослом состоянии имеют органы боковой линии.(ну почти к теме)
Генна дактилоскопія, генетичний фінгенпринтінг, фінгерпринтінг (від англ. fingerprinting — «зняття відбитків пальців») або метод генетичних відбитків пальців — метод розрізнення індивідуумів за до використання зразків їх ДНК. Перший варіант методу був розроблений Алеком Джеффрісом в Лестерському університеті в 1985 році. Більшість нуклеотидних послідовностей ДНК кожних двох людей зазвичай ідентична. В методі фінгерпринтінгу використовуються, проте, надзвичайно варіабельні послідовності, які дозволяють розрізнити неоднакових людей. Джеффріс визнав, що у кожної особи є унікальна модель мінісателітів (проте існують випадки їх ідентичності в однояйцевих близнюків). За часів Джеффріса ДНК розрізали ферментами, щоб генерувати фрагменти. Крім того, використовували радіоактивність для їхнього маркування.
На голове земноводных расположены пара крупных выпуклых глаз и пара ноздрей. Глаза и ноздри находятся у большинства земноводных на возвышениях. Поэтому лягушка, например, может, не вылезая из воды, дышать атмосферным воздухом и ориентироваться в окружающем ее пространстве.
В отличие от рыб глаза у большинства земноводных имеют подвижные веки, защищающие их от высыхания и загрязнения. Хрусталик глаза при сокращении особых мышц может перемещаться вперед и назад, что обеспечивает более четкое зрение.
Органы слуха у земноводных сложнее, чем у рыб: кроме внутреннего уха, у лягушек, жаб и большинства других бесхвостых земноводных развито среднее ухо, представляющее собой полость, которая с одной стороны сообщается с ротоглоткой, а с другой — с поверхностью тела. От внешней среды полость среднего уха отделена тонкой мембраной — барабанной перепонкой. Колебания перепонки, вызванные звуковыми волнами, передаются на внутреннее ухо слуховой косточкой.
Впереди глаз находится пара ноздрей, которые сообщаются с ротоглоткой. В них располагаются органы обоняния. Земноводные, ведущие водный образ жизни, например шпорцевые лягушки, даже во взрослом состоянии имеют органы боковой линии.(ну почти к теме)
Генна дактилоскопія, генетичний фінгенпринтінг, фінгерпринтінг (від англ. fingerprinting — «зняття відбитків пальців») або метод генетичних відбитків пальців — метод розрізнення індивідуумів за до використання зразків їх ДНК. Перший варіант методу був розроблений Алеком Джеффрісом в Лестерському університеті в 1985 році. Більшість нуклеотидних послідовностей ДНК кожних двох людей зазвичай ідентична. В методі фінгерпринтінгу використовуються, проте, надзвичайно варіабельні послідовності, які дозволяють розрізнити неоднакових людей. Джеффріс визнав, що у кожної особи є унікальна модель мінісателітів (проте існують випадки їх ідентичності в однояйцевих близнюків). За часів Джеффріса ДНК розрізали ферментами, щоб генерувати фрагменти. Крім того, використовували радіоактивність для їхнього маркування.