Сосна лісова — Pinus silvestris L. Російська назва — сосна лесная. Високе розгалужене дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною. Кора червонувато-бура, луската. Молоді пагони зеленуваті, з ростом стають жовтувато-сірими. Глиця (хвоя) зверху випукла, темно-зелена, знизу — жолобчаста, тримається на рослині від 3 до б років.
Поширена сосна лісова по всій території СРСР, окрім степової частини півдня і Середньої Азії.
Сировина. З лікувальною метою застосовують бруньки сосни лісової. їх збирають ранньої весни, коли на них ще не почали розходитися верхівкові лусочки. Сировину сушать у теплих добре провітрюваних приміщеннях, розстилаючи тонким шаром. Зберігають висушені бруньки в щільній паперовій тарі.
Хімічний склад. У бруньках знайдено летку олію (близько 0,36%), дубильні речовини, смолу, пініпікрин, фітонциди. В глиці виявлено дубильні речовини (близько 5%), каротин, летку олію (близько 1,3%), смолу (7—12%). Живиця містить летку олію (близько 35%), смоляні кислоти, фітонциди.
Застосування. Препарати сосни звичайної використовують у науковій та народній медицині насамперед як відхаркувальні, потогінні, сечогінні та дезинфікуючі засоби. З живиці шляхом її перегонки а водяною парою добувають скипидар — прозору рідину зі специфічним запахом. Скипидар застосовують зовнішньо в мазях і лініментах як подразний і відволікальний засіб при невралгії, ревматизмі, міозиті. Іноді його використовують (обережно) для інгаляцій при затяжному бронхіті. Скипидар — токсична речовина.
При хворобах нирок і печінки вживання його з лікувальною метою протипоказане. Використовують також сосновий дьоготь як дезинфікуючий та інсектицидний засіб, а також для лікування екзем, лишаїв, корости. При лікуванні запальних процесів у верхніх дихальних шляхах, як дезинфікуючий і сечогінний засіб дуже ефективний відвар соснових бруньок. Беруть 1 чайну ложку подрібненої сировини, заливають 1 склянкою води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 50 мл 4 рази протягом доби.
У разі лікування нирковокам'яної хвороби, подагри, хронічного циститу соснові бруньки краще поєднувати з вересом звичайним, материнкою звичайною, цмином пісковим та коренями цикорію дикого у співвідношенні 1:2:2:2:3. Беруть 2 столові ложки суміші на 3 склянки води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 100 мл 4 рази протягом доби за ЗО хв до їди.
1. По кровеносной системе наш организм качает кровь, тем самым питая наши органы и приводя их в действие, т. е доставляя кислород, который питает наши клетки. Также кровь является "транспортным " переносчиком многих питательных вевществ, например глюкозы, которая необходима для работы мозга. Важным составляющим данной системы является сердеце, которое выполняет насосную функцию, тем самым запуская весь этот непростой механизм! 2. Артерии — сосуды, несущие кровь от сердца к органам и тканям тела. Стенка артерии состоит из трех оболочек. Наружная соединительнотканная оболочка придает артериям прочность, средняя оболочка состоит из слоя гладких мышечных клеток, расслабление или сокращение которых меняет внутренний диаметр сосуда. ... В капиллярах решается ключевая задача кровообращения: происходит обмен различных веществ и газов между кровью и тканевой жидкостью. Эти процессы возможны потому, что стенки капилляров представлены одним слоем неплотно примыкающих друг к другу клеток (эндотелием). Такое строение, благоприятное для обменных процессов, сделало капилляры не активно менять свой внутренний диаметр. 3. Используются все известные временной остановки кровотечений, но окончательным будет наложение кровоостанавливающего жгута. 4. • Прижать кровоточащий сосуд пальцами • Зафиксировать конечность в определенном положении • Наложить давящую повязку • Приподнять поврежденную конечность выше туловища 5. • Перенос крови от сердца к капиллярам • Служат напорным резервуаром для "проталкивания" крови в мелкие артериолы • Сглаживают колебания давления и кровотока, обеспечения постоянный ток крови через капилляры • Перераспределяют кровь между капиллярными руслами благодаря резистивным сосудам. 6. • Связывают артерии и вены между собой • Замыкают круг кровообращения • Обеспечивают непрерывную циркуляцию крови 7. • Венозный возврат крови к сердцу • Ёмкостная – аккумулируют 70-80% ОЦК • Дренажная – регулирует отток крови из капилляров • Эвакуаторная – удаляют метаболиты • Обширная рефлексогенная зона • Осуществление иммунологического надзора ( рециркуляция лимфоцитов ) 8. • Наложить обычную бинтовую повязку • Приподнять поврежденную конечность выше туловища 9. Потому что, если жгут не ослабить летом (до 45 минут) или зимой(до 30 минут), то место, где кровь не движется произойдёт загноение кожи и руку(другие части тела) придётся отрезать. 10. Клапаны вен регулируют поддержание и направление кровотока в системе нижней полой вены. Они обеспечивают движение крови в строго определенном направлении. Клапаны в магистральных подкожных венахобеспечивают движение крови только в направлении к центру. Между тем движение крови по соединяющим (коммуникационным) венам возможно только в сторону глубоких вен. В системе глубоких вен нижних конечностей при полноценных клапанахкровь течет только к центру. Несмотря на наличие клапанов в системе нижней полой вены, движение крови по ней во многом зависит от положения человека.
Объяснение:
Сосна лісова — Pinus silvestris L. Російська назва — сосна лесная. Високе розгалужене дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною. Кора червонувато-бура, луската. Молоді пагони зеленуваті, з ростом стають жовтувато-сірими. Глиця (хвоя) зверху випукла, темно-зелена, знизу — жолобчаста, тримається на рослині від 3 до б років.
Поширена сосна лісова по всій території СРСР, окрім степової частини півдня і Середньої Азії.
Сировина. З лікувальною метою застосовують бруньки сосни лісової. їх збирають ранньої весни, коли на них ще не почали розходитися верхівкові лусочки. Сировину сушать у теплих добре провітрюваних приміщеннях, розстилаючи тонким шаром. Зберігають висушені бруньки в щільній паперовій тарі.
Хімічний склад. У бруньках знайдено летку олію (близько 0,36%), дубильні речовини, смолу, пініпікрин, фітонциди. В глиці виявлено дубильні речовини (близько 5%), каротин, летку олію (близько 1,3%), смолу (7—12%). Живиця містить летку олію (близько 35%), смоляні кислоти, фітонциди.
Застосування. Препарати сосни звичайної використовують у науковій та народній медицині насамперед як відхаркувальні, потогінні, сечогінні та дезинфікуючі засоби. З живиці шляхом її перегонки а водяною парою добувають скипидар — прозору рідину зі специфічним запахом. Скипидар застосовують зовнішньо в мазях і лініментах як подразний і відволікальний засіб при невралгії, ревматизмі, міозиті. Іноді його використовують (обережно) для інгаляцій при затяжному бронхіті. Скипидар — токсична речовина.
При хворобах нирок і печінки вживання його з лікувальною метою протипоказане. Використовують також сосновий дьоготь як дезинфікуючий та інсектицидний засіб, а також для лікування екзем, лишаїв, корости. При лікуванні запальних процесів у верхніх дихальних шляхах, як дезинфікуючий і сечогінний засіб дуже ефективний відвар соснових бруньок. Беруть 1 чайну ложку подрібненої сировини, заливають 1 склянкою води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 50 мл 4 рази протягом доби.
У разі лікування нирковокам'яної хвороби, подагри, хронічного циститу соснові бруньки краще поєднувати з вересом звичайним, материнкою звичайною, цмином пісковим та коренями цикорію дикого у співвідношенні 1:2:2:2:3. Беруть 2 столові ложки суміші на 3 склянки води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 100 мл 4 рази протягом доби за ЗО хв до їди.
2. Артерии — сосуды, несущие кровь от сердца к органам и тканям тела. Стенка артерии состоит из трех оболочек. Наружная соединительнотканная оболочка придает артериям прочность, средняя оболочка состоит из слоя гладких мышечных клеток, расслабление или сокращение которых меняет внутренний диаметр сосуда. ... В капиллярах решается ключевая задача кровообращения: происходит обмен различных веществ и газов между кровью и тканевой жидкостью. Эти процессы возможны потому, что стенки капилляров представлены одним слоем неплотно примыкающих друг к другу клеток (эндотелием). Такое строение, благоприятное для обменных процессов, сделало капилляры не активно менять свой внутренний диаметр.
3. Используются все известные временной остановки кровотечений, но окончательным будет наложение кровоостанавливающего жгута.
4. • Прижать кровоточащий сосуд пальцами
• Зафиксировать конечность в определенном положении
• Наложить давящую повязку
• Приподнять поврежденную конечность выше туловища
5. • Перенос крови от сердца к капиллярам
• Служат напорным резервуаром для "проталкивания" крови в мелкие артериолы
• Сглаживают колебания давления и кровотока, обеспечения постоянный ток крови через капилляры
• Перераспределяют кровь между капиллярными руслами благодаря резистивным сосудам.
6. • Связывают артерии и вены между собой
• Замыкают круг кровообращения
• Обеспечивают непрерывную циркуляцию крови
7. • Венозный возврат крови к сердцу
• Ёмкостная – аккумулируют 70-80% ОЦК
• Дренажная – регулирует отток крови из капилляров
• Эвакуаторная – удаляют метаболиты
• Обширная рефлексогенная зона
• Осуществление иммунологического надзора ( рециркуляция лимфоцитов )
8. • Наложить обычную бинтовую повязку
• Приподнять поврежденную конечность выше туловища
9. Потому что, если жгут не ослабить летом (до 45 минут) или зимой(до 30 минут), то место, где кровь не движется произойдёт загноение кожи и руку(другие части тела) придётся отрезать.
10. Клапаны вен регулируют поддержание и направление кровотока в системе нижней полой вены. Они обеспечивают движение крови в строго определенном направлении. Клапаны в магистральных подкожных венахобеспечивают движение крови только в направлении к центру. Между тем движение крови по соединяющим (коммуникационным) венам возможно только в сторону глубоких вен. В системе глубоких вен нижних конечностей при полноценных клапанахкровь течет только к центру. Несмотря на наличие клапанов в системе нижней полой вены, движение крови по ней во многом зависит от положения человека.