Задача 7. У гороху посівного червоне забарвлення віночка домінує над білим, а довге стебло - над коротким. Селекціонери схрестили дві лінії гороху, одна з яких мала червоне забарвлення віночка та коротке стебло, друга - біле забарвлення віночка та довге стебло. Серед гібридів І покоління 4672 рослини мали червоне забарвлення віночка та довге стебло, а 4421 - червоне забарвлення віночка та коротке стебло.
Класифікація біотичних чинників
Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші. Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому разі біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:
1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;
2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;
3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;
4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.
Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.
За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:
а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;
б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;
в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;
г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;
д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;
е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.
Объяснение:
Архейская эра, растительный мир которой был немного богаче животного, не характеризуется наличием позвоночных животных, рыб и даже многоклеточных водорослей. Хотя зачатки жизни уже появились. Что же до флоры, то учеными установлено, что единственными растениями в то время были нитчатые водоросли, в которых, к слову, и обитали бактерии. А сине-зеленые водоросли, ранее ошибочно считаемые растениями, оказались колониями цианобактерий, использующими одновременно углерод и кислород в качестве ресурса для поддержания жизни и не являющимися частью растительного мира архея.