Білки - це високомолекулярні азотовмісні органічні сполуки, молекули яких побудовані із залишків амінокислот. Друга назва цієї групи сполук – «протеїни» (від грецьк. protos – перший, важливий, вкрай необхідний). Цей термін найточніше відображає першочергове біохімічне значення цього класу речовин.
Зазвичай білки є лінійними полімерами — поліпептидами, хоча інколи мають складнішу структуру. Невеликі білкові молекули, тобто олігомери поліпептидів, називаються пептидами. Послідовність амінокислот у конкретному білку визначається відповідним геном і зашифрована генетичним кодом
Функції білків в клітині різноманітніші, ніж функції інших біополімерів — полісахаридів і нуклеїнових кислот. Так, білки-ферменти каталізують протікання біохімічних реакцій і грають важливу роль в обміні речовин. Деякі білки виконують структурну або механічну функцію, утворюючи цитоскелет, що є важливим засобом підтримки форми клітин. Також білки грають важливу роль в сигнальних системах клітин, клітинній адгезії, імунній відповіді і клітинному циклі.
Білки — важлива частина харчування тварин і людини, оскільки ці організми не можуть синтезувати повний набір амінокислот і повинні отримувати частину з них із білковою їжею. У процесі травлення протеолітичні ферменти руйнують спожиті білки, розкладаючи їх до рівня амінокислот, які використовуються при біосинтезі білків організму або піддаються подальшому розпаду для отримання енергії.
Молекули білків є лінійними полімерами, що складаються з α-L-амінокислот (які є мономерами цих полімерів) і, в деяких випадках, з модифікованих основних амінокислот (щоправда, модифікації відбуваються вже після синтезу білка на рибосомі).
Мітохондрії являють собою двомембранний органоїд еукаріотичної клітини, основне завдання якого – окислення органічних сполук, синтез молекул АТФ, з подальшим застосуванням енергії, утвореної після їх розпаду. Тобто по суті мітохондрії це енергетична база клітин, говорячи образною мовою, саме мітохондрії є свого роду станціями, які виробляють необхідну для клітин енергію.
Кількість мітохондрій в клітинах може змінюватися від декількох штук, до тисяч одиниць. І більше їх природно саме в тих клітинах, де інтенсивно йдуть процеси синтезу молекул АТФ.
Самі мітохондрії також мають різну форму і розміри, серед них зустрічаються округлі, витягнуті, спіральні і чашоподібні представники. Найчастіше їх форма округла і витягнута, з діаметром від одного мікрометра і до 10 мікрометрів довжини.
Походження мітохондрії
Ще на початку минулого ХХ століття була сформована так звана гіпотеза сімбіогенезу, згідно з якою мітохондрії походять від аеробних бактерій, що потрапили в клітину прокаріотів. Бактерії ці стали постачати клітину молекулами АТФ натомість отримуючи необхідні їм поживні речовини. І в процесі еволюції вони поступово втратили свою автономність, передавши частину своєї генетичної інформації в ядро клітини, перетворившись в клітинну органелу.
Будова мітохондрії
Мітохондрії складаються з:
двох мембран, одна з них внутрішня, інша зовнішня,
міжмембранного простору,
матриксу – внутрішнього вмісту мітохондрії,
кристу – це частина мембрани, яка виросла в матриксі,
білок синтезуючої системи: ДНК, рибосом, РНК,
інших білків і їх комплексів, серед яких велике число всіляких ферментів,
Друга назва цієї групи сполук – «протеїни» (від грецьк. protos – перший, важливий, вкрай необхідний). Цей термін найточніше відображає першочергове біохімічне значення цього класу речовин.
Зазвичай білки є лінійними полімерами — поліпептидами, хоча інколи мають складнішу структуру. Невеликі білкові молекули, тобто олігомери поліпептидів, називаються пептидами. Послідовність амінокислот у конкретному білку визначається відповідним геном і зашифрована генетичним кодом
Функції білків в клітині різноманітніші, ніж функції інших біополімерів — полісахаридів і нуклеїнових кислот. Так, білки-ферменти каталізують протікання біохімічних реакцій і грають важливу роль в обміні речовин. Деякі білки виконують структурну або механічну функцію, утворюючи цитоскелет, що є важливим засобом підтримки форми клітин. Також білки грають важливу роль в сигнальних системах клітин, клітинній адгезії, імунній відповіді і клітинному циклі.
Білки — важлива частина харчування тварин і людини, оскільки ці організми не можуть синтезувати повний набір амінокислот і повинні отримувати частину з них із білковою їжею. У процесі травлення протеолітичні ферменти руйнують спожиті білки, розкладаючи їх до рівня амінокислот, які використовуються при біосинтезі білків організму або піддаються подальшому розпаду для отримання енергії.
Молекули білків є лінійними полімерами, що складаються з α-L-амінокислот (які є мономерами цих полімерів) і, в деяких випадках, з модифікованих основних амінокислот (щоправда, модифікації відбуваються вже після синтезу білка на рибосомі).
Що таке мітохондрії і їх роль
Мітохондрії являють собою двомембранний органоїд еукаріотичної клітини, основне завдання якого – окислення органічних сполук, синтез молекул АТФ, з подальшим застосуванням енергії, утвореної після їх розпаду. Тобто по суті мітохондрії це енергетична база клітин, говорячи образною мовою, саме мітохондрії є свого роду станціями, які виробляють необхідну для клітин енергію.
Кількість мітохондрій в клітинах може змінюватися від декількох штук, до тисяч одиниць. І більше їх природно саме в тих клітинах, де інтенсивно йдуть процеси синтезу молекул АТФ.
Самі мітохондрії також мають різну форму і розміри, серед них зустрічаються округлі, витягнуті, спіральні і чашоподібні представники. Найчастіше їх форма округла і витягнута, з діаметром від одного мікрометра і до 10 мікрометрів довжини.
Походження мітохондрії
Ще на початку минулого ХХ століття була сформована так звана гіпотеза сімбіогенезу, згідно з якою мітохондрії походять від аеробних бактерій, що потрапили в клітину прокаріотів. Бактерії ці стали постачати клітину молекулами АТФ натомість отримуючи необхідні їм поживні речовини. І в процесі еволюції вони поступово втратили свою автономність, передавши частину своєї генетичної інформації в ядро клітини, перетворившись в клітинну органелу.
Будова мітохондрії
Мітохондрії складаються з:
двох мембран, одна з них внутрішня, інша зовнішня,
міжмембранного простору,
матриксу – внутрішнього вмісту мітохондрії,
кристу – це частина мембрани, яка виросла в матриксі,
білок синтезуючої системи: ДНК, рибосом, РНК,
інших білків і їх комплексів, серед яких велике число всіляких ферментів,
інших молекул.