Задачи селекции: 1.увеличение разнообразия особей
2.повышение устойчивости к болезням и вредителям
3.получение высокоурожайных сортов растений
4.повышение интенсивности развития организмов
Штамм — это:
1.искусственно созданная популяция микроорганизмов, отличающихся определёнными наследственными качествами
2.искусственно созданная популяция растений, отличающихся ценными наследственными качествами
3.искусственно созданная популяция животных одного вида, отличающихся определёнными ценными качествами
4.искусственно созданные человеком виды животных или растений
Отметь особенности животных как объектов селекции:
1.много потомков
2.невозможно самооплодотворение
3.некоторые признаки проявляются только у самок
4.быстро размножаются
В селекции животных практически не применяют:
1.индивидуальный отбор
2.неродственное скрещивание
3.близкородственное скрещивание
4.полиплоидию
Выбери три верных утверждения. (Запиши их номера в порядке возрастания.)
1. В селекции животных чаще применяется индивидуальный отбор.
2. Генная инженерия позволяет встраивать гены одного организма в геном другого организма.
3. Инбридинг — близкородственное скрещивание.
4. Инбридинг применяют для повышения разнообразия генетического материала.
5. В основе селекционного процесса лежит естественный отбор.
6. При близкородственном скрещивании гибриды обладают повышенной жизне и продуктивностью.
Найди соответствие между типами скрещивания и характеристиками полученных потомков. (Запиши в ответе последовательность букв и цифр. Пример: А4Б1В3.)
Тип скрещивания
Характеристика потомков
А) аутбридинг 1) наблюдается инбредная депрессия
Б) инбридинг 2) сохраняются наиболее при особи
В) отдалённая гибридизация 3) повышается плодовитость и жизне
4) гибриды, как правило, бесплодны
просто выбрать правильные варианты
Теофраст, зокрема, виділяє такі екологічні групи рослин:
1) морські водні;
2) морські прибережні;
3) глибоких прісних вод;
4) прибережних мілководь озер;
5) вологих берегів потоків;
6) боліт.
Теофраст вивчав також вплив середовища на поширення і вибіркову здатність дерев. Арістотелеву класифікацію тварин застосував Пліній Старший, розподіливши усіх тварин на такі види: водні, земні та літаючі. Кожна із названих груп поділялася на дрібніші підрозділи з використанням екологічних характеристик.
Із натуралістичних досліджень Середньовіччя варто виділити дослідження німецького філософа Альберта Великого (1193-1280) щодо впливу умов місцезростання дерев на якість деревини. Права громадянства здобувають натуралістичн з життя тварин. Швейцарський природознавець Конрад Геснер гав життя тварин і видав п'ятитомну "Енциклопедію тварин". Відомості про поведінку та б життя тварин, якими супроводився опис їх будови, у той час називали "історією" життя тварин.
Валеріус Кордус (1515-1544) був першим з ботаніків, який спробував пов'язати поширюваність чи розселення рослин із мінеральним складом ґрунту. Початок опису флори зроблено у праці польського ботаніка і мандрівника М. Бойма (1614-1659) "Флора Китаю", яка з'явилася в 1656 р.
Багато натуралістичних подорожей було організовано у XXVII ст. в Росії. Особливо варто нагадати подорожі П.С. Палласа (1741-1811), який приділив чимало уваги вивченню таврійських степів і Криму. П.С. Паллас друкує свою знамениту "Зоогеографію", в якій подає детальний опис життя 151 виду ссавців та 425 видів птахів, а також таких біологічних явищ, як міграція, сплячки, взаємозв'язок споріднених видів.
У цей період особливо багато уваги приділялось біогеографічним дослідженням рослинного та тваринного світу (праці О. Гумбольдта (1807), А. Декандоля (1855), К.Ф. Рульє (1814-1858)). Ці роботи здійснюються і сьогодні, особливо коли йдеться про охорону видів чи пошук генетико-селекційного матеріалу.
Успіхам селекціонерів, які займаються зерновими культурами, наше сільське господарство значною мірою завдячує М.І. Вавілову. Його експедиції дали можливість зібрати різновиди пшениць з усіх континентів світу. Експедиція на Буковину в 1940 р
Объяснение:
Биологический прогресс характеризуется возрастанием числа особей систематической группы, увеличением числа входящих в нее видов, подвидов, популяций, расширением ареала. Виды, находящиеся в состоянии биологического прогресса, выходят победителями в борьбе за существование.
Биологический прогресс характерен покрытосеменных растений, насекомых, птиц и млекопитающих.
В соответствии с разнообразными преобразованиями строения организмов в процессе эволюции выделяют три пути достижения биологического прогресса:
тате возникновения ароморфозов не являются при к каким-либо условиям среды, а дают возможность расширить использование условий внешней среды (новые источники пищи, места обитания). Примером ароморфоза у млекопитающих является разделение сердца на левую и правую половины с развитием двух кругов кровообращения. Дифференцировка органов пищеварения, усложнение зубной системы, появление теплокровности уменьшает