Задание №1. Заполните пропуски в тексте используя текст параграфа 14 «Тип Плоские черви. Общая характеристика» 1. В отличии от кишечнополостных у плоских червей симметрия тела…………………, которая характерна для животных ведущих……………. образ жизни 2. У них можно различить ……………….. и ………… конец тела. 3. Кроме эктодермы и энтодермы у плоских червей появляется…………………. 4. Из эктодермы формируются …………………… 5. Плоские черви обоеполые животные (…………….) 6. Непереваренная пища у плоских червей удаляется …………7. Из энтодермы формируются………….. 8. Из мезодермы формируются……………. 9. Ресничных червей насчитывается……………… 10. Их тело покрыто……………………… 11 . К классу ресничные черви относят……………. 12. Опорно-двигательная система плоских червей представлена………….. 13. Передвигаются ресничные черви с Свободное пространство между органами заполнено…………………. 15. У плоских червей имеются ткани ………………………… 16. Системы органов плоских червей…………………. 17. У плоских червей отсутствуют ……………….. системы органов. 18. Пищеварительная система планарии состоит из………..….19. По питания белая планария…………… 20. Глотка образуется из……………. кишечник из ……………… 21. Газообмен осуществляется……………… 22. Нервная система состоит из………………. 23. К органам чувств относят…………………… 24. Органами выделения служат…………………… 25. Бесполым планария размножается…………., к мужской части половой системы относят…………………… к женской …………… Задание №2. ответьте на вопросы используя текст учебника п.15. «Разнообразие плоских червей: сосальщики и цепни. Класс Сосальщики» 1. Используя рисунки и текст параграфа объясните цикл развития печеночного сосальщика 2. Перечислите при свиного цепня к паразитическому образу жизни 3. Перечислите меры защиты от заражения паразитическими червями 4. Используя рисунки и текст параграфа объясните жизненный цикл свиного цепня
Мутагени — фізичні і хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові зміни — мутації. Вперше штучні мутації були отримані 1925 року Г. А. Надсеном і Г. С. Філіпповим у дріжджів дією радіоактивного випромінювання радію; в 1927 у Герман Меллер отримав мутації у дрозофіли дією рентгенівських променів. Здатність хімічних речовин викликати мутації (дією йоду на дрозофіли) відкрита 1932 року В. В. Сахаровим. У мух, що розвинулися з цих личинок, частота мутацій виявилася в кілька разів вищою, ніж у контрольних особин.
Розрізняють такі види мутагенезу:
природний (спонтанний), що відбувається внаслідок дії зовнішніх чинників середовища або фізіолого-біохімічних змін у живому організмі;
штучний (індукований), зумовлений спрямованою дією різних фізичних або хімічних чинників для одержання мутацій.
Найважливішими характеристиками мутагенезу є частота виникнення мутацій та їхня специфічність, тобто можливість повторного одержання однакових мутацій внаслідок дії одного і того самого чинника. Як правило, хімічні і фізичні мутагенні чинники навіть за високої частоти характеризуються низькою специфічністю. Штучний мутагенез залежить від дози і концентрації чинника (мутагена), тривалості його дії, наявності систем репарації пошкоджень у генетичному матеріалі (ДНК), а також відповідності мутацій конкретним умовам середовища (адаптивні мутації). Мутагенез може проявлятися відразу після дії чинника або із затримкою у часі, яка може тривати навіть кілька поколінь.
мутагенезу
1) Неспрямований мутагенез
Методом неспрямованого мутагенезу до послідовності ДНК вносяться зміни з певною ймовірністю. Мутагенними факторами можуть бути різноманітні хімічні і фізичні впливи – мутагенні речовини, ультрафіолет, радіація. Після отримання мутантних організмів здійснюють виявлення (скринінг) та добір тих, які задовольняють меті мутагенезу. Неспрямований мутагенез є трудомістким та його проведення виправдане, якщо розроблена система скринінгу мутантів.
2) Спрямований мутагенез
При спрямованому (сайт-специфічному) мутагенезі зміни у ДНК вносяться у наперед відомий сайт. Для цього синтезують короткі одноланцюгові молекули ДНК (праймери), комплементарні цільовій ДНК за виключенням місця мутації.
3) Мутагенез за Кункелем
Для бактеріальної плазміди (позахромосомної кільцьової ДНК) отримують уридинову матрицю, тобто таку саму молекулу, в якій залишки тиміну замінені на урацил. Праймер утворюють на матриці, проводять його добудову in vitro за до полімерази до кільцьової ДНК, які комплементарна уридиновій матриці. Трансформують двохланцюгову гібридну ДНК бактеріальної клітини, всередині якої уридинова матриця руйнується як чужорідна та на мутантній одноланцюговій кільцьовій ДНК добудовують другий ланцюг. Ефективність такого мутагенезу становить менше 100%.
4) Мутагенез за до полімеразної ланцюгової реакції (ПЦР)
ПЦР дозволяє здійснювати сайт-спрямований мутагенез з використанням пари праймерів, які несуть матрицю, а також випадковий мутагенез. В останньому випадку помилки у послідовність ДНК вносяться полімеразою в умовах, які знижують її специфічність.
Значення
Один з найважливіших прийомів експериментальної генетики. Мутагенез широко використовується для вивчення білків і поліпшення їх властивостей (спрямованої еволюції). У селекції мутагенез використовують для отримання перспективних мутантів тварин, рослин і мікроорганізмів. Мутагенез, як інструмент мінливості, вважається одним із рушійних чинників еволюції.
Канцероген, він же карціноген - хімічна (речовина) чи фізична (випромінювання) вплив на організм людини або тварини, що підвищує ймовірність виникнення злоякісних новоутворень (пухлин).