Вирус энцефалита довольно устойчив к условиям внешней среды. В организм человека он может попасть даже через органы пищеварения, например, после употребления некипяченого молока. Это неудивительно, ведь клещевой энцефалит поражает также и домашних животных. Основные распространители возбудителя инфекции – иксодовые клещи, обитающие в лесах и проявляющих наивысшую активность в первые дни установления теплой погоды. Причем наиболее опасными считаются европейский лесной и таежный клещ. В центральную нервную систему вирус энцефалита попадает через кровь, поэтому передаваться воздушно-капельным путем не может.Последствия укуса иксодового клеща и развитие энцефалита зависят от состояния иммунитета человека и близости проникновения инфекции от головного мозга. Поэтому симптомы заболевания не всегда проявляются одинаково. В одних случаях начинается бурное развитие энцефалита буквально на следующий день после укуса: тошнота, рвота, бессонница, мышечные боли, резкое повышение температуры тела до 38 – 40°, периодическая потеря сознания. Иногда болезнь протекает в более легкой, так называемой, стертой форме, при которой ощущается головная боль, чувство разбитости, сильная утомляемость, общая слабость. Причем клиническая картина может проявиться даже через месяц после укуса энцефалитного клеща.Если исключить стертую форму развития заболевания, то клещевой энцефалит подразделяется на , полиомиелитическую, и наиболее часто встречающуюся менингеальную форму болезни. Именно эти тяжелые формы энцефалита нередко заканчиваются параличом мышц дыхательной мускулатуры и смертельным исходом.
Особливості будови і процесів життєдіяльності вищих спорових рослин пов'язані з наявністю упродовж життя двох поколінь – нестатевого і статевого. Сукупність цих поколінь становить цикл відтворення. У циклі відтворення вищих спорових рослин чергуються особини нестатевого (спорофіту) та статевого (гаметофіту) поколінь, які розмножуються відповідно нестатевим і статевим Нестатеве покоління має багатоклітинні спорангії, у яких шляхом мейозу утворюються спори для нестатевого розмноження. Статеве ж покоління має гаметангії, які утворюють гамети, забезпечуючи таким чином статеве розмноження.
Особливості будови і процесів життєдіяльності вищих спорових рослин пов'язані з наявністю упродовж життя двох поколінь – нестатевого і статевого. Сукупність цих поколінь становить цикл відтворення. У циклі відтворення вищих спорових рослин чергуються особини нестатевого (спорофіту) та статевого (гаметофіту) поколінь, які розмножуються відповідно нестатевим і статевим Нестатеве покоління має багатоклітинні спорангії, у яких шляхом мейозу утворюються спори для нестатевого розмноження. Статеве ж покоління має гаметангії, які утворюють гамети, забезпечуючи таким чином статеве розмноження.