Задание: прочитайте текст и выполните задания. Биологические науки
Историю биологии принято вести от древних ученых Аристотеля, Теофраста и Галена. Они изучали
в основном окружавших людей растения и животных, а также большое внимание уделяли изучению
жизни и здоровья самого человека. Поэтому первыми биологическими науками стали ботаника
(наука о растениях), зоология (наука о животных) и медицина (наука о здоровье человека).
Представления о мире образованные люди древности черпали из собственных наблюдений,
рассказов путешественников и небольшого числа рукописных книг.
Пять-шесть столетий назад знания о природе стали быстро накапливаться благодаря изобретению
книгопечатания, интересу к опытам с растениями и животными, а также путешествиям в дальние
страны. В то время трудились ученые А. Везалий и У.Гарвей, заложившие основы современной
анатомии (науки о строении человека) и физиологии (науки, изучающей функции организмов).
Позже ученые К.Линней и Ж. Бюффон провели огромную работу по упорядочению названий
растений и животных. Так зародилась еще одна биологическая наука – систематика. Благодаря ее
развитию теперь каждый известный науке живой организм имеет свой «паспорт», в котором
указывается его видовое название, место обитание и другие особенности.
Когда изобрели микроскоп, появилась цитология - наука о клетке, гистология — наука о тканях
живого организма, бактериология — наука о невидимых невооруженным глазом бактериях.
Наблюдения за этими «карликами» стало увлекательным занятием не только для ученых, но и для
многих просвещенных людей того времени.
1. Как вы думаете, почему медицина была одной из первых биологических наук?
2. Что, по мнению автора текста, повлияло на бурное развитие биологии 5-6 столетий назад?
3. Составьте список биологических наук, которые упоминаются в тексте.
4. Расставьте перечисленные в списке биологические науки по времени их возникновения, начиная с
возникшей раньше остальных.
4) систематика
1) бактериология
2) ботаника
3) анатомия
5. Как вы понимаете, что такое «паспорт», который в результате трудов К. Линнея и Ж. Бюффона
получил каждый живой организм?
Объяснение: ну как
Тамырдың 3 түрі болады:
Негізгі тамыр - Тамырдың ұрықтан өсіп шыққан түрі. Өсімдік сабағы мен бұл Тамыр аралығындағы жер тамыр мойны (сабақтың топыраққа кіре берген жеріндегі жіңішкелеу жері). Негізгі тамыр тұқымының ұрық тамыршасынан дамиды.Ол төмен қарай бағытталып,топыраққа тереңдей береді.Негізгі тамырдың жан-жағынан жанама тамырлар таралады.Топырақтан өоректік заттарды соруға қатысады.
жіп тәрізді (мысалы, зығыр),
шашақ тәрізді (көбінесе астық тұқымдас өсімдіктерде),
білеу түрі (бұршақ тұқымдас өсімдіктерде) кездеседі.
Жанама тамыр - негізгі тамырдан тарайды.
Қосалқы тамыр - құрылысы күрделі өсімдіктердің жапырақтары мен перицикл қабатынан өсіп шығады. Қосалқы тамыр дара жарнақты және көп жылдық қос жарнақты шөптесін өсімдіктер сабағының түп жағынан және тұқым жарнағының астыңғы қылтасынан дамиды. Пияздың түбіртегі, орамажапырақтың көсеу сабағы сияқты түрі өзгерген, сабақтардан да қосалқы сабақ өседі. Қосалқы тамыр Тамыр жүйесін ұлғайтады, негізгі және жанама тамыр жоқ жағдайда олардың қызметін атқарады, бұның кесіндісімен өсімдікті вегетативті көбейтуге болады.
Тамырдың сирек кездесетін түрлері де болады. Мысалы, ассимиляциялаушы тамыр, аспа тамыр, атпа тамыр, баған тамыр, балдақ тамыр, жемдік тамыр, емізік тамыр, тыныс тамыр, ілмек тамыр, түйнекшелі тамыр.
Біологічний захист рослин — фундаментально-прикладна галузь знань, предметом досліджень якої є біоагенти та біорегулятори — природні та генетично змінені організми та їхні генні продукти. До агентів біометоду належать:
хижаки, паразити й ентомопатогени — проти шкідників;
рослиноїдні тварини та фітопатогени — проти бур'янів рослин;
антагоністичні мікроорганізми, їхні метаболіти та індуктори — стійкість рослин проти хвороб рослин.
Объяснение:
Суть біологічного захисту рослин полягає у використанні проти шкідливих організмів їхніх природних ворогів (хижаки, паразити, гербіфаги) і продуктів їхньої життєдіяльності (антибіотики, гормони, феромони тощо).
Головна мета біологічного захисту рослин — отримання високоякісної (екологічно безпечної) продукції за умови збереження біологічного різноманіття біоценозів.
Серед піонерів пропагування, розробки та практичного використання біологічного захисту рослин - вчені, імена яких пов'язані з Україною: І.І. Мечніков, С.О. Мокржецький, Й.А. Порчинський, М.А. Теленга, М.П. Дядечко, М.Д. Зерова, О.І. Воронцов. На сьогодні в Україні значну роботу з біометоду проводять: Національний університет біоресурсів і природокористування України, Інститут захисту рослин НААН України, Інститут мікробіології, Інженерно-технологічний інститут «Біотехніка» та інші наукові установи та лабораторії.
В арсеналі біологічного захисту рослин на сьогодні є потрібний комплекс засобів, зокрема ентомофагів і біопрепаратів, які дають можливість отримувати безпечну рослинну продукцію.