Ну, уж хотя бы потому, что морские животные произошли позже, чем рыбы, они, в основном, вернулись в океан с суши, пройдя большой эволюционный путь и далеко ушли от рыб. На этом пути они все давно потеряли чешую. Её потеряли даже некоторые пресмыкающиеся; у птиц она осталась только на ногах.Даже при неизбежных процессах конвергенции, при которых существует морфологическое сходство представителей даже разных классов, ведущих сходный образ жизни (на рыб похожи дельфины, имели сходный с ними вид ихтиозавры), сходство осуществляется на уровне геометрического подобия, но не на уровне анатомического строения. Никто их водных пресмыкающихся или млекопитающих не приобрёл, например, жабр, дыхание которыми сделало бы существование этих новых организмов при их энергозатратах крайне затруднительным. Да и вообще редуцированные в процессе эволюции органы в дальнейшем развитии не появляются вновь. Конвергенция осуществляется на морфологическом уровне, а не на анатомическом. Даже ласты не являются абсолютной аналогией рыбьих плавников. А хвостовой плавник морских млекопитающих явно указывает на его происхождение от задних конечностей наземных животных.Правда, здесь возникает законный вопрос: а почему морские млекопитающие и рептилии должны были сначала возникнуть на земле, а потом в силу тех или иных обстоятельств возвращаться в водную стихию, а не развились в ней непосредственно? Что помешало некоторым из них сформироваться непосредственно в море? Это, кстати, справедливо и для других типов. Членистоногие возникли в море в виде меростомовых (сейчас к ним относятся только мечехвосты), трилобитовых и ракообразных, а на суше развились в паукообразных, насекомых. В настоящее время в море из членистоногих существуют только ракообразные и мечехвосты. Новые подтипы и классы возникали только на земле; в море членистоногие только вымирали.Возвращаясь к нашей теме, отметим, что морские млекопитающие, как гомотермные организмы, в отличие от рыб, должны иметь хороший механизм теплозащиты для того, чтобы с наименьшими энергозатратами поддерживать температуру своего тела на одном уровне. Для этого они обзаводятся плотным густым мехом с подшерстком, жировой прослойкой в качестве и теплоизолятора и пищевого резерва. Шерсть появляется у животных, таких как тюлени, моржи, котики, которые много времени проводят на берегу. Здесь сильный холодный ветер и низкие температуры воздуха, намного ниже нулевых, также делают необходимой густую меховую шубу.У животных, ведущих постоянный активный водный образ жизни и никогда не выходящих на берег, и пребывающих в условиях, где температура не превышает 0oС, шерсть оказывается неэффективной, а порой и фактором, ухудшающим их гидродинамические характеристики. Поэтому шерсти нет у сиреновых - пловцов не очень хороших, а также у китообразных.Мир вопросов
Меду́зи (Medusozoa) — підтип вільноплавних морських тварин типу кнідарії, які мають драглисте тіло, що складається з шапки у формі парасолі та тягучих помацків.
До підтипу належать класи Сцифоїдних (понад 200 видів), Ставромедуз (близько 50 видів), Кубомедуз (близько 20 видів) і Гідроїдних (близько 1000—1500 видів)[1][2Дзвоноподібна шапка призначена для пересування скороченням і киданням, а жалкі вусики для захоплення здобичі. Медузи є найпоширеніші представники типу Кнідарій.
Медузи поширені в усіх океанах, від його поверхні до значних глибин. Деякі гідроїдні медузи середовищем свого проживання обрали прісні води. Прісноводна медуза Craspedacusta sowerbii має невеликі розміри (2-2,5 см), безбарвна та не жалка.
Великі, яскраво забарвлені медузи поширені переважно в узбережних ділянках по всьому світу. Вони населяли первісні океани щонайменше 500 мільйонів років[3], що робить їх одними з найстаріших багатоклітинних тварин[4].
У ширшому значенні термін «Medusozoa» також використовують щодо членів типу Реброплави[джерело?]. Хоча вони не сильно пов'язані з Кнідаріями, реброплави також вільноплавні планктоноїди, зазвичай прозорі чи напівпрозорі, живуть від зони шельфу до глибоководних ділянок усіх світових океанів.
Меду́зи (Medusozoa) — підтип вільноплавних морських тварин типу кнідарії, які мають драглисте тіло, що складається з шапки у формі парасолі та тягучих помацків.
До підтипу належать класи Сцифоїдних (понад 200 видів), Ставромедуз (близько 50 видів), Кубомедуз (близько 20 видів) і Гідроїдних (близько 1000—1500 видів)[1][2Дзвоноподібна шапка призначена для пересування скороченням і киданням, а жалкі вусики для захоплення здобичі. Медузи є найпоширеніші представники типу Кнідарій.
Медузи поширені в усіх океанах, від його поверхні до значних глибин. Деякі гідроїдні медузи середовищем свого проживання обрали прісні води. Прісноводна медуза Craspedacusta sowerbii має невеликі розміри (2-2,5 см), безбарвна та не жалка.
Великі, яскраво забарвлені медузи поширені переважно в узбережних ділянках по всьому світу. Вони населяли первісні океани щонайменше 500 мільйонів років[3], що робить їх одними з найстаріших багатоклітинних тварин[4].
У ширшому значенні термін «Medusozoa» також використовують щодо членів типу Реброплави[джерело?]. Хоча вони не сильно пов'язані з Кнідаріями, реброплави також вільноплавні планктоноїди, зазвичай прозорі чи напівпрозорі, живуть від зони шельфу до глибоководних ділянок усіх світових океанів.