сравнение строение человеческой аскариды и бычьего цепня.
аскариды - лат. ascaridida - это крупные круглые черви. строение аскариды довольно таки простое. длина аскариды может достигать до 50 сантиметров, в некоторых случаях и более. также как и власоглав, аскарида в основном обитает в желудочно-кишечном тракте. при попадании в организм человека, аскариды могут причинить огромный вред здоровому человеку, вызывая разного рода заболевания. лучшим методом против распространения аскариды, в том числе и остриц, является соблюдение чистоты.
в кишечнике человека может быть аскарида человеческая – один из наиболее распространенных червей – паразитов человека. слово «аскарида» в переводе с греческого языка означает «кишечный червь» . эти круглые черви поселяются в кишечнике человека, а также животных. у одного человека может быть несколько сотен аскарид. это довольно крупные черви, длина тела аскарид достигает 40 сантиметров.
аскариды человеческие причиняют большой вред здоровью человека. они отнимают у него питательные вещества и тем самым обессиливают человека и понижают его работоспособность, а, кроме того, отравляют его организм продуктами своей жизнедеятельности. иногда аскариды закупоривают кишечник и разрывают его стенки. при сильном заражении аскариды могут переходить из кишечника в другие органы, в частности в печень и лёгкие. закупоривая кишечник и дыхательные пути, они могут стать причиной смерти человека. поэтому, при лечении аскарид, необходимо точно выполнять все указания врача. успешное лечение от аскарид осуществляется кислородом, вводя его в кишечник человека.
при изучении развития аскарид, было обнаружено, что они плодовиты. самка этого червя ежедневно откладывает в кишечник человека до 240 000 яиц микроскопических размеров. ученые подсчитали, что вес яиц, которые самка аскариды откладывает за год, в 1700 раз превышает собственный вес этого животного.
тениаринхоз — глистная инвазия, протекающая с признаками преимущественного поражения желудочно-кишечного тракта.
этиология. возбудителем тениаринхоза является toeniarhynchus saginatus (бычий цепень) . крупная цестода длиной до 6-7 метров. головка имеет 4 присоски. тело состоит из множества члеников. каждый членик содержит самостоятельную половую систему (гермафродит) . развитие бычьего цепня происходит со сменой хозяев. окончательный хозяин — человек, промежуточный — крупный рогатый скот.
бычий цепень
членики, отделившиеся от тела цепня, во внешнюю среду, активно ползают, обсеменяя яйцами растения. в яйцах происходит дозревание зародыша. вместе с травой яйца в желудочно-кишечный тракт крупного рогатого скота. в кишечнике из яиц выходит зародыш, который с крючьев внедряется в капилляры кишечной стенки и током крови разносится по организму. основная масса зародышей оседает в межмышечной соединительной ткани, где превращается в финну (цистицерк) . финны сохраняют инвазионность в тканях крупного рогатого скота на протяжении 6-9 месяцев.
при попадании финн в желудочно-кишечный тракт человека паразит прикрепляется с присосок к слизистой оболочке кишечника и начинается формирование члеников. через 2—3 месяца развивается взрослый паразит.
эпидемиология. тениаринхоз встречается во всех странах. особенно широко распространен в странах африки, в австралии, южной америке. на территории стран снг чаще регистрируется на кавказе, средней азии. источник заражения — крупный рогатый скот. заболевание развивается при употреблении сырого мяса или мясных продуктов, приготовленных с нарушениями технологии кулинарной обработки.
патогенез. развитие болезненных явлений при тениаринхозе обусловливается комплексным воздействием паразита на организм больного. мощные присоски цепня нарушают кровообращение в слизистой оболочке кишечника. активные сокращения мышц тела цепня раздражают механорецепторы кишечной стенки, происходят тонические сокращения ее мышц и как следствие — приступообразные боли в различных точках области живота.
ответ: транспортні рнк (трнк) — один із видів рнк-клітин, які становлять 10–15% (усієї клітинної рнк) і локалізовані в основному в гіалоплазмі та мітохондріях клітини. це найбільш низькомолекулярні рнк, які містять від 75 до 93 нуклеотидів. їх мол. м. становить 24–31∙103 кда, константа седиментації — 4s (s — одиниця сведберга). основна функція трнк полягає в тому, що вона за участю ферменту аміноацил-трнк-синтетази з’єднується зі специфічною амінокислотою й транспортує її до місця біосинтезу білка — рибосом. на рибосомах трнк впізнається і зв’язується зі своїм триплетом (кодоном) на мрнк, після чого амінокислота включається в поліпептид, що синтезується на мрнк. таким чином, трнк служить своєрідним перекладачем, або адаптором, який перекладає послідовність нуклеотидів із мрнк у послідовність амінокислотних залишків білкової молекули. гіпотеза про адапторну роль трнк, яка згодом стала доведеним фактом, належить ф. кріку. проведені дослідження показали, що трнк мають високу специфічність і кожна α,l-амінокислота має свою трнк. існує понад 60 видів трнк, оскільки деякі α,l-амінокислоти транспортуються не однією, а декількома трнк. першою вивченою трнк була аланінова трнк, повна нуклеотидна послідовність якої була розшифрована р. холлі у 1965 р. значний внесок у вивчення первинної структури трнк зробили російський вчений о.о. баєв і його колеги, які визначили послідовність нуклеотидів у валіновій трнк. нині вже вивчено первинну структуру понад 70 різних трнк, які мають і спільні ознаки. так, крім головних нуклеотидів (а, г, ц та у), кожна молекула трнк містить нуклеотиди з мінорними основами (у середньому 10–12 основ на молекулу). серед них метильовані похідні головних основ, які утворюються шляхом ферментативної модифікації трнк-попередника, а також псевдоуридин, в якому рибоза приєднана до урацилу не через n-1, а через с-5 — дигідроуридин і риботимідин (містить тимін). мінорні основи підвищують стійкість трнк до дії рибонуклеаз цитоплазми і підтримують певну третинну структуру молекули, оскільки не беруть участі в утворенні комплементарних пар, а також перешкоджають спіралізації певних ділянок у полінуклеотидній послідовності трнк. крім того, деякі мінорні основи мають важливе значення для розпізнавання ферментом аміноацил-трнк-синтетазою тієї транспортної рнк, яка взаємодіє з певною амінокислотою під час її активування. вторинна структура у всіх трнк подібна і має вигляд листка конюшини з кількома петлеподібними утвореннями, які відіграють певну роль у забезпеченні її біологічних функцій (рисунок).
transportni_rnk.tif
рисунок. вторинна (праворуч) та третинна (ліворуч) структури трнк
акцепторний 3′-кінець усіх молекул містить термінальну послідовність нуклеотидів цца, до якої через 3′-гідроксильну групу рибози аденозину приєднується активована амінокислота. антикодонова петля (містить антикодон — ділянку з 3 специфічних нуклеотидів) розпізнає нуклеотидний триплет або кодон у мрнк і забезпечує специфічну взаємодію трнк з мрнк. d-петля (дигідроуридилова петля) містить 1-4-дигідроуридилові залишки і забезпечує приєднання трнк до ферменту. псевдоуридилова петля (тψс-петля) в усіх молекулах містить обов’язково залишок псевдоуридилової кислоти. вважають, що ця петля відповідальна за приєднання трнк до рибосоми. додаткова петля має різну кількість нуклеотидів у різних трнк. рентгеноструктурні дослідження показали, що молекули трнк утворюють більш компактні просторові конформації — третинні структури l-подібної форми (див. рисунок). отже, трнк забезпечують порядок розташування α-амінокислот у процесі біосинтезу специфічного білка.
губський ю.і. біологічна хімія. — к.–тернопіль, 2000; марри р., греннер д., мейес п., родуэлл в. человека: в 2 т. — м., 1993; страйер л. : в 3 т. — м., 1985. — т. 3.
шоно н.а.
если вы заметили ошибку, выделите текст с ошибкой и нажмите ctrl+enter, чтобы сообщить об этом редакции
передмова
алфавітний покажчик
список авторів
перелік основних
аптека online
bristol-myers squibb, pfizer и fitbit объявляют
наказ моз україни від 17.10.2019 р. № 2109
склад експертного комітету з відбору та використання
может ли уникальный новый гриб стать
наказ моз україни від 12.06.2019 р. №
додаток 1 до наказу міністерства охорони здоров’я украї
додаток 2 до наказу міністерства охорони здоров’я украї
сравнение строение человеческой аскариды и бычьего цепня.
аскариды - лат. ascaridida - это крупные круглые черви. строение аскариды довольно таки простое. длина аскариды может достигать до 50 сантиметров, в некоторых случаях и более. также как и власоглав, аскарида в основном обитает в желудочно-кишечном тракте. при попадании в организм человека, аскариды могут причинить огромный вред здоровому человеку, вызывая разного рода заболевания. лучшим методом против распространения аскариды, в том числе и остриц, является соблюдение чистоты.
в кишечнике человека может быть аскарида человеческая – один из наиболее распространенных червей – паразитов человека. слово «аскарида» в переводе с греческого языка означает «кишечный червь» . эти круглые черви поселяются в кишечнике человека, а также животных. у одного человека может быть несколько сотен аскарид. это довольно крупные черви, длина тела аскарид достигает 40 сантиметров.
аскариды человеческие причиняют большой вред здоровью человека. они отнимают у него питательные вещества и тем самым обессиливают человека и понижают его работоспособность, а, кроме того, отравляют его организм продуктами своей жизнедеятельности. иногда аскариды закупоривают кишечник и разрывают его стенки. при сильном заражении аскариды могут переходить из кишечника в другие органы, в частности в печень и лёгкие. закупоривая кишечник и дыхательные пути, они могут стать причиной смерти человека. поэтому, при лечении аскарид, необходимо точно выполнять все указания врача. успешное лечение от аскарид осуществляется кислородом, вводя его в кишечник человека.
при изучении развития аскарид, было обнаружено, что они плодовиты. самка этого червя ежедневно откладывает в кишечник человека до 240 000 яиц микроскопических размеров. ученые подсчитали, что вес яиц, которые самка аскариды откладывает за год, в 1700 раз превышает собственный вес этого животного.
тениаринхоз — глистная инвазия, протекающая с признаками преимущественного поражения желудочно-кишечного тракта.
этиология. возбудителем тениаринхоза является toeniarhynchus saginatus (бычий цепень) . крупная цестода длиной до 6-7 метров. головка имеет 4 присоски. тело состоит из множества члеников. каждый членик содержит самостоятельную половую систему (гермафродит) . развитие бычьего цепня происходит со сменой хозяев. окончательный хозяин — человек, промежуточный — крупный рогатый скот.
бычий цепень
членики, отделившиеся от тела цепня, во внешнюю среду, активно ползают, обсеменяя яйцами растения. в яйцах происходит дозревание зародыша. вместе с травой яйца в желудочно-кишечный тракт крупного рогатого скота. в кишечнике из яиц выходит зародыш, который с крючьев внедряется в капилляры кишечной стенки и током крови разносится по организму. основная масса зародышей оседает в межмышечной соединительной ткани, где превращается в финну (цистицерк) . финны сохраняют инвазионность в тканях крупного рогатого скота на протяжении 6-9 месяцев.
при попадании финн в желудочно-кишечный тракт человека паразит прикрепляется с присосок к слизистой оболочке кишечника и начинается формирование члеников. через 2—3 месяца развивается взрослый паразит.
эпидемиология. тениаринхоз встречается во всех странах. особенно широко распространен в странах африки, в австралии, южной америке. на территории стран снг чаще регистрируется на кавказе, средней азии. источник заражения — крупный рогатый скот. заболевание развивается при употреблении сырого мяса или мясных продуктов, приготовленных с нарушениями технологии кулинарной обработки.
патогенез. развитие болезненных явлений при тениаринхозе обусловливается комплексным воздействием паразита на организм больного. мощные присоски цепня нарушают кровообращение в слизистой оболочке кишечника. активные сокращения мышц тела цепня раздражают механорецепторы кишечной стенки, происходят тонические сокращения ее мышц и как следствие — приступообразные боли в различных точках области живота.
ответ: транспортні рнк (трнк) — один із видів рнк-клітин, які становлять 10–15% (усієї клітинної рнк) і локалізовані в основному в гіалоплазмі та мітохондріях клітини. це найбільш низькомолекулярні рнк, які містять від 75 до 93 нуклеотидів. їх мол. м. становить 24–31∙103 кда, константа седиментації — 4s (s — одиниця сведберга). основна функція трнк полягає в тому, що вона за участю ферменту аміноацил-трнк-синтетази з’єднується зі специфічною амінокислотою й транспортує її до місця біосинтезу білка — рибосом. на рибосомах трнк впізнається і зв’язується зі своїм триплетом (кодоном) на мрнк, після чого амінокислота включається в поліпептид, що синтезується на мрнк. таким чином, трнк служить своєрідним перекладачем, або адаптором, який перекладає послідовність нуклеотидів із мрнк у послідовність амінокислотних залишків білкової молекули. гіпотеза про адапторну роль трнк, яка згодом стала доведеним фактом, належить ф. кріку. проведені дослідження показали, що трнк мають високу специфічність і кожна α,l-амінокислота має свою трнк. існує понад 60 видів трнк, оскільки деякі α,l-амінокислоти транспортуються не однією, а декількома трнк. першою вивченою трнк була аланінова трнк, повна нуклеотидна послідовність якої була розшифрована р. холлі у 1965 р. значний внесок у вивчення первинної структури трнк зробили російський вчений о.о. баєв і його колеги, які визначили послідовність нуклеотидів у валіновій трнк. нині вже вивчено первинну структуру понад 70 різних трнк, які мають і спільні ознаки. так, крім головних нуклеотидів (а, г, ц та у), кожна молекула трнк містить нуклеотиди з мінорними основами (у середньому 10–12 основ на молекулу). серед них метильовані похідні головних основ, які утворюються шляхом ферментативної модифікації трнк-попередника, а також псевдоуридин, в якому рибоза приєднана до урацилу не через n-1, а через с-5 — дигідроуридин і риботимідин (містить тимін). мінорні основи підвищують стійкість трнк до дії рибонуклеаз цитоплазми і підтримують певну третинну структуру молекули, оскільки не беруть участі в утворенні комплементарних пар, а також перешкоджають спіралізації певних ділянок у полінуклеотидній послідовності трнк. крім того, деякі мінорні основи мають важливе значення для розпізнавання ферментом аміноацил-трнк-синтетазою тієї транспортної рнк, яка взаємодіє з певною амінокислотою під час її активування. вторинна структура у всіх трнк подібна і має вигляд листка конюшини з кількома петлеподібними утвореннями, які відіграють певну роль у забезпеченні її біологічних функцій (рисунок).
transportni_rnk.tif
рисунок. вторинна (праворуч) та третинна (ліворуч) структури трнк
акцепторний 3′-кінець усіх молекул містить термінальну послідовність нуклеотидів цца, до якої через 3′-гідроксильну групу рибози аденозину приєднується активована амінокислота. антикодонова петля (містить антикодон — ділянку з 3 специфічних нуклеотидів) розпізнає нуклеотидний триплет або кодон у мрнк і забезпечує специфічну взаємодію трнк з мрнк. d-петля (дигідроуридилова петля) містить 1-4-дигідроуридилові залишки і забезпечує приєднання трнк до ферменту. псевдоуридилова петля (тψс-петля) в усіх молекулах містить обов’язково залишок псевдоуридилової кислоти. вважають, що ця петля відповідальна за приєднання трнк до рибосоми. додаткова петля має різну кількість нуклеотидів у різних трнк. рентгеноструктурні дослідження показали, що молекули трнк утворюють більш компактні просторові конформації — третинні структури l-подібної форми (див. рисунок). отже, трнк забезпечують порядок розташування α-амінокислот у процесі біосинтезу специфічного білка.
губський ю.і. біологічна хімія. — к.–тернопіль, 2000; марри р., греннер д., мейес п., родуэлл в. человека: в 2 т. — м., 1993; страйер л. : в 3 т. — м., 1985. — т. 3.
шоно н.а.
если вы заметили ошибку, выделите текст с ошибкой и нажмите ctrl+enter, чтобы сообщить об этом редакции
передмова
алфавітний покажчик
список авторів
перелік основних
аптека online
bristol-myers squibb, pfizer и fitbit объявляют
наказ моз україни від 17.10.2019 р. № 2109
склад експертного комітету з відбору та використання
может ли уникальный новый гриб стать
наказ моз україни від 12.06.2019 р. №
додаток 1 до наказу міністерства охорони здоров’я украї
додаток 2 до наказу міністерства охорони здоров’я украї
всі новини
компендiум online
доктор мом® леденцы (doktor mom® lozenges)
доктор мом® леденцы
эпилептал (epileptal)
эпилептал
пакселадин® (paxeladine®)
пакселадин®
лоратадин-дарница (loratadinum-darnitsa)
лоратадин-дарница
траумель с (traumeel® s)
траумель с
гликлада (gliclada®)
гликлада
мексиприм® (mexiprim®)
мексиприм®
пульмобриз® (pulmobreathe)
пульмобриз®
токката (toccata)
токката
бикалутамид-тева (bicalutamide-teva)
бикалутамид-тева
объяснение: