Запиши закінчення речення 1.Гриби, як і вищі рослини не здатні до ….
2. Грибам характерне гетеротрофне живлення, як і….
3. Вуглевод хітин входить до складу …
4. Наявність лишайників на певній території є показником …
5. Гриби, що споживають органічні речовини відмерлих решток рослин і тварин …

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо. усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки. пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. у нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля. і навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. а погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей. приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо.

Порівняльна характеристика папоротеподібних і голонасінних

№ ВІДМІННІ ОЗНАКИ ВІДДІЛ

1 ПАПОРОТЕПОДІБНІ

2 ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ

Кількість видів:

1 120

2 Близько 800

Філогенез:

1 Предки – риніофіти

2 Предки – давні різноспорові папоротеподібні

Травянисті форми:

1 Є

2 Відсутні

Розміри тіла:

1 Від кількох мм до 20 м у висоту

2 Висота до 150 м

Камбій у стеблі:

1 Відсутній

2 Є

Листки:

1 Різних типів, або великі, перисторозсічені 2 Великі цілісні або розсічені, голчасті або лускоподібні

Корені:

1 Додаткові

2 Головний і бічні, додаткові корені зустрічаються рідко

Гаметофіти:

1 Двостатеві

2 Одностатеві: жіночий гаметофіт (мегагаметофіт) – ендосперм з архегоніями, чоловічий гамето¬фіт (мікрогаметофіт) – пилкове зерно

Гаметофіти:

1 Самостійні, пристосовані до життя у вологих умовах

2 Повністю втратили самостійність, утворюються на спорофіті і живуть на ньому

Запліднення:

1 Пов’язане з водою

2 Не пов’язане з водою

Насінні зачатки:

1 Відсутні

2 Є (являють собою нуцелус-мегаспорангій, оточений покривом – інтегументом)

Розмноження:

1 Спорами

2 Насінням