Запишите в таблицу комплементарные цепочки ДНК и иРНК ,которые будут образованы в результате репликации и последующей транскрипции исходной цепи ДНК. Исходная цепь ДНК: гттцааагцататцгаатгцагаа
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.
Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.
"Плач" деревьев (плач растений) — это явление при котором у деревьев начинает вытекать сок (происходит это весной, а иногда даже летом).
Объяснение:
В чём выражается? "Плач" деревьев выражается в вытикание сока из повреждённого места растения (сломать веточку, пробить дырочку в коре, срубить полностью дерево (тогда сок выделяться будет даже из пня)). Сок — это "сладкая вода", которая образуется зимой, ведь растения накапливают в себе углеводы, к тому же зимой вода в растениях будто "застывает", а к весне начинает довольно быстро перемещаться из-за чего возникает такая реакция.
Для чего это нужно? Ну, начнём с того, что без повреждения, дерево "плакать" не будет, поэтому просто так вытекающую жидкость мы не увидим. Готовясь к зиме, корень впитывает воду полезные вещества, которые весной будет перемещать по дереву (летом это происходит из-за повышенной влажности, но в отличии от весны это происходит не всегда (весной каждый год, летом не каждый (как повезёт))). Когда приходит весна, становится тепло, появляются почки и на выживание растения повышается, оно начинает перемещать запасённую жидкость и полезные "ресурсы" и делает это быстрее чем зимой. Соответственно, нужно это для восстановления после зимы и развития почек.
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.
Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.
Объяснение:
"Плач" деревьев (плач растений) — это явление при котором у деревьев начинает вытекать сок (происходит это весной, а иногда даже летом).
Объяснение:
В чём выражается? "Плач" деревьев выражается в вытикание сока из повреждённого места растения (сломать веточку, пробить дырочку в коре, срубить полностью дерево (тогда сок выделяться будет даже из пня)). Сок — это "сладкая вода", которая образуется зимой, ведь растения накапливают в себе углеводы, к тому же зимой вода в растениях будто "застывает", а к весне начинает довольно быстро перемещаться из-за чего возникает такая реакция.
Для чего это нужно? Ну, начнём с того, что без повреждения, дерево "плакать" не будет, поэтому просто так вытекающую жидкость мы не увидим. Готовясь к зиме, корень впитывает воду полезные вещества, которые весной будет перемещать по дереву (летом это происходит из-за повышенной влажности, но в отличии от весны это происходит не всегда (весной каждый год, летом не каждый (как повезёт))). Когда приходит весна, становится тепло, появляются почки и на выживание растения повышается, оно начинает перемещать запасённую жидкость и полезные "ресурсы" и делает это быстрее чем зимой. Соответственно, нужно это для восстановления после зимы и развития почек.