1. Зміна погляду на ґрунт. Це не субстрат, який можна просто використовувати «без віддачі», це живе середовище зі своїми законами розвитку та існування.
2. Використання безплужної системи обробітку ґрунту. Потрібно переходити на мінімальний обробіток. При традиційних методах ми втрачаємо вологу, а значить і врожай. Мінімальний обробіток допомагає зберігати вологу.
3. Планування сівозмін на 5-7 років вперед з обов’язковим включенням 30% бобових трав. Планування сівозмін на такий досить тривалий період може бути непростим завданням, адже є певні потреби ринку, які аграрії хочуть відслідковувати та враховувати. Проте потрібно вчитися працювати саме з довгостроковим плануванням щоб отримувати хороші врожаї.
4. Внесення гноєвих компостів. Зараз тваринництво значно скоротилося, тому з внесенням у ґрунти достатньої кількості органічних добрив виникають проблеми. Проте внесення компостів потрібно зробити обов’язковим етапом аграрного виробництва. Технологія приготування компостів при цьому великого значення не має.
5. Робота з рослинними рештками. Це корисно не лише для ґрунту, але й для самого сільгоспвиробництва. Для лущення стерні слід використовувати деструктори, також необхідно застосовувати азотфіксуючі бактерії.
6. Застосування сидератів та багаторічних трав. Без сидерації на деяких ґрунтах сьогодні взагалі неможливо отримати хороший урожай. Використовувати сидерацію слід як мінімум один раз на 5 років.
7. Застосування біологічних препаратів для захисту рослин. Біопрепарати — хороший інструмент для вирощування врожаю. Дуже інтенсивно розробляють сьогодні біопрепарати в Європі, шукають нові штами бактерій, нові підходи. Вже за 10 років вони можуть надати органікам хороший інструмент для вирощування урожаю. Є подібні фабрики і в Україні, але їм потрібно більше часу, бо поки що вони нарощують потенціал. Взагалі зараз великі хімічні компанії активно займаються саме біологічним захистом.
8. Акцент на профілактиці хвороб та шкідників. Адже запобігти проблемі легше, ніж потім з нею боротися.
9. Робота з ґрунтами у комплексі, врахування усіх шарів ґрунту при проведенні агротехнічних заходів. Микола Биков радить працювати з усіма шарами ґрунту: не лише поверхневими 5 см, але й шаром 15 см, що накопичує капілярну вологу, і шаром 40 см, який повинен вбирати вологу з поверхневих шарів.
Чергування поколінь – спорофіту і гаметофіту гається у життєвому циклі усіх вищих наземних рослин, тобто чергування диплоїдного спорофіту і гаплоїдного гаметофіту. В ході циклу від зиготи одного покоління до зиготи наступного покоління вони змінюють один одного. У більшості рослин домінує спорофіт.Як здійснюється чергування поколінь у життєвому циклі рослин.
При дозріванні яйцеклітини черевцева і шийкова канальцеві клітини розпливаються в слиз і архегоній виходить на верхівку. По каналу шийки, заповненому слизом, сперматозоїди проникають у черевце, і один із них зливається із яйцеклітиною, тобто відбувається запліднення. В результаті утворюється диплоїдна зигота, із якої виростає покоління диплоїдного спорофіту. Він називається спорофітом, тому що здатний до нестатевого розмноження з утворенням гаплоїдних спор, які дають початок новому гаметофітному поколінню.
У процесі розвитку та існування рослинного світу, одне із поколінь, тобто спорофіт або гаметофіт завжди переважає над іншим і на його долю приходиться більша частина життєвого циклу.
Спорофітом у мохів є коробочки зі спорами, які розміщені на гаметофіті, тобто рослині. У плаунів спори розміщені на спеціалізованих листках і зібрані групами на верхівках пагонів у стробіли, тобто спорофітом у них є вся рослина. Як здійснюється чергування поколінь у життєвому циклі рослин.У хвощів спорофітом є також вся рослина, на верхівці якої, а саме на весняних пагонах, розміщені спороносні зони зі спорангіями – стробіли. У папоротей спорофітом знову є вся рослина, так як на нижній стороні листків розміщені мішечки зі спорами – соруси.
У хвощів, плаунів і папоротеподібних рослин гаметофіт являє собою досить маленьку, десь до 3 см, зелену пластинку - заросток, який не має вегетативних органів, а до грунту прикріплюється за до ризоїдів. Існують заростки незалежно від дорослої рослини кілька тижнів, лише у плаунів – кілька років. На заростках розвиваються антеридії і архегонії, у яких дозрівають гамети. Завдяки краплі води, достатньо навіть, і росинки, сперматозоїди, плаваючи у цій воді, підпливають до яйцеклітин і зливаються з ними.Як здійснюється чергування поколінь у життєвому циклі рослин.
У мохоподібних у життєвому циклі переважає гаметофіт – невелика, до 50 см, листостеблова рослина, яка здійснює і фотосинтез, і водопостачання, і мінеральне живлення. Спорофіт у них розвивається із заплідненої яйцеклітини всередині архегонія і постійно пов’язаний із гаметофітом не лише морфологічно, але й фізіологічно. Для розмноження мохів необхідна вода, щоб сперматозоїди могли підпливти до архегоніїв. Тільки у достатньому вологому середовищі антеридії лопаються і сперматозоїди звільняються. У зв’язку із цим мохоподібні рослини ростуть лише на сирих і затінених місцях.
Утворення жіночого гаметофіту у покритонасінних відбувається у насінному зачатку всередині зав’язі маточки. Насінний зачаток – це видозмінений мегаспорангій, який захищений покривами. Тут, поблизу пилковходу, починає розвиватися єдиний диплоїдний мегаспороцит. Він ділиться мейотично, даючи 4 гаплоїдні макроспори (мегаспори). Три з них невдовзі розрушаються, а четверта, що найдалі від пилковходу, розвивається у зародковий мішок. Він інтенсивно росте, і в результаті утворюється 8 дочірніх ядра, два з яких переміщаються до центру зародкового мішка і зливаються, перетворюючись на одне диплоїдне ядро. Ядра розміщуються двома рядами на протилежних кінцях – полюсах. Як здійснюється чергування поколінь у життєвому циклі рослин.На полюсі біля пилковходу утворюється яйцевий аппарат, що складається із яйцеклітини і двох клітин-синергид. На протилежному полюсі розміщуються клітини-антиподи. Ця восьмиядерна семиклітинна структура – зародковий мішок – є зрілим жіночим гаметофітом, готовим до запліднення, якому передує запилення.
Чоловічий гаметофіт формується так: у пилкових мішках – спорангіях – пиляках тичинок є особливі диплоїдні клітини – мікроспороцити – материнські клітини мікроспор. Кожний із мікроспороцитів ділиться мейотично в результаті чого утворюється 4 мікроспори. Потім гаплоїдне ядро кожної мікроспори ділиться шляхом мітозу і утворюється пилкове зерно – пилок – чоловічий гаметофіт квіткових рослин. Він складається із двох – вегетативної і генеративної або з трьох – вегетативної і двох генеративних клітин, вкритих подвійною оболонкою.
Отже, сукупність статевого – гаметофіту і нестатевого – спорофіту поколінь становить цикл відтворення організмів, який забезпечує безперервність життя певного виду організмів. У насінних рослин на відміну від вищих спорових, пристосування до наземного життя виражається у повній незалежності статевого розмноження від рідкого середовищ.
1. Зміна погляду на ґрунт. Це не субстрат, який можна просто використовувати «без віддачі», це живе середовище зі своїми законами розвитку та існування.
2. Використання безплужної системи обробітку ґрунту. Потрібно переходити на мінімальний обробіток. При традиційних методах ми втрачаємо вологу, а значить і врожай. Мінімальний обробіток допомагає зберігати вологу.
3. Планування сівозмін на 5-7 років вперед з обов’язковим включенням 30% бобових трав. Планування сівозмін на такий досить тривалий період може бути непростим завданням, адже є певні потреби ринку, які аграрії хочуть відслідковувати та враховувати. Проте потрібно вчитися працювати саме з довгостроковим плануванням щоб отримувати хороші врожаї.
4. Внесення гноєвих компостів. Зараз тваринництво значно скоротилося, тому з внесенням у ґрунти достатньої кількості органічних добрив виникають проблеми. Проте внесення компостів потрібно зробити обов’язковим етапом аграрного виробництва. Технологія приготування компостів при цьому великого значення не має.
5. Робота з рослинними рештками. Це корисно не лише для ґрунту, але й для самого сільгоспвиробництва. Для лущення стерні слід використовувати деструктори, також необхідно застосовувати азотфіксуючі бактерії.
6. Застосування сидератів та багаторічних трав. Без сидерації на деяких ґрунтах сьогодні взагалі неможливо отримати хороший урожай. Використовувати сидерацію слід як мінімум один раз на 5 років.
7. Застосування біологічних препаратів для захисту рослин. Біопрепарати — хороший інструмент для вирощування врожаю. Дуже інтенсивно розробляють сьогодні біопрепарати в Європі, шукають нові штами бактерій, нові підходи. Вже за 10 років вони можуть надати органікам хороший інструмент для вирощування урожаю. Є подібні фабрики і в Україні, але їм потрібно більше часу, бо поки що вони нарощують потенціал. Взагалі зараз великі хімічні компанії активно займаються саме біологічним захистом.
8. Акцент на профілактиці хвороб та шкідників. Адже запобігти проблемі легше, ніж потім з нею боротися.
9. Робота з ґрунтами у комплексі, врахування усіх шарів ґрунту при проведенні агротехнічних заходів. Микола Биков радить працювати з усіма шарами ґрунту: не лише поверхневими 5 см, але й шаром 15 см, що накопичує капілярну вологу, і шаром 40 см, який повинен вбирати вологу з поверхневих шарів.
Объяснение:
Чергування поколінь – спорофіту і гаметофіту гається у життєвому циклі усіх вищих наземних рослин, тобто чергування диплоїдного спорофіту і гаплоїдного гаметофіту. В ході циклу від зиготи одного покоління до зиготи наступного покоління вони змінюють один одного. У більшості рослин домінує спорофіт.Як здійснюється чергування поколінь у життєвому циклі рослин.
При дозріванні яйцеклітини черевцева і шийкова канальцеві клітини розпливаються в слиз і архегоній виходить на верхівку. По каналу шийки, заповненому слизом, сперматозоїди проникають у черевце, і один із них зливається із яйцеклітиною, тобто відбувається запліднення. В результаті утворюється диплоїдна зигота, із якої виростає покоління диплоїдного спорофіту. Він називається спорофітом, тому що здатний до нестатевого розмноження з утворенням гаплоїдних спор, які дають початок новому гаметофітному поколінню.
У процесі розвитку та існування рослинного світу, одне із поколінь, тобто спорофіт або гаметофіт завжди переважає над іншим і на його долю приходиться більша частина життєвого циклу.
Спорофітом у мохів є коробочки зі спорами, які розміщені на гаметофіті, тобто рослині. У плаунів спори розміщені на спеціалізованих листках і зібрані групами на верхівках пагонів у стробіли, тобто спорофітом у них є вся рослина. Як здійснюється чергування поколінь у життєвому циклі рослин.У хвощів спорофітом є також вся рослина, на верхівці якої, а саме на весняних пагонах, розміщені спороносні зони зі спорангіями – стробіли. У папоротей спорофітом знову є вся рослина, так як на нижній стороні листків розміщені мішечки зі спорами – соруси.
У хвощів, плаунів і папоротеподібних рослин гаметофіт являє собою досить маленьку, десь до 3 см, зелену пластинку - заросток, який не має вегетативних органів, а до грунту прикріплюється за до ризоїдів. Існують заростки незалежно від дорослої рослини кілька тижнів, лише у плаунів – кілька років. На заростках розвиваються антеридії і архегонії, у яких дозрівають гамети. Завдяки краплі води, достатньо навіть, і росинки, сперматозоїди, плаваючи у цій воді, підпливають до яйцеклітин і зливаються з ними.Як здійснюється чергування поколінь у життєвому циклі рослин.
У мохоподібних у життєвому циклі переважає гаметофіт – невелика, до 50 см, листостеблова рослина, яка здійснює і фотосинтез, і водопостачання, і мінеральне живлення. Спорофіт у них розвивається із заплідненої яйцеклітини всередині архегонія і постійно пов’язаний із гаметофітом не лише морфологічно, але й фізіологічно. Для розмноження мохів необхідна вода, щоб сперматозоїди могли підпливти до архегоніїв. Тільки у достатньому вологому середовищі антеридії лопаються і сперматозоїди звільняються. У зв’язку із цим мохоподібні рослини ростуть лише на сирих і затінених місцях.
Утворення жіночого гаметофіту у покритонасінних відбувається у насінному зачатку всередині зав’язі маточки. Насінний зачаток – це видозмінений мегаспорангій, який захищений покривами. Тут, поблизу пилковходу, починає розвиватися єдиний диплоїдний мегаспороцит. Він ділиться мейотично, даючи 4 гаплоїдні макроспори (мегаспори). Три з них невдовзі розрушаються, а четверта, що найдалі від пилковходу, розвивається у зародковий мішок. Він інтенсивно росте, і в результаті утворюється 8 дочірніх ядра, два з яких переміщаються до центру зародкового мішка і зливаються, перетворюючись на одне диплоїдне ядро. Ядра розміщуються двома рядами на протилежних кінцях – полюсах. Як здійснюється чергування поколінь у життєвому циклі рослин.На полюсі біля пилковходу утворюється яйцевий аппарат, що складається із яйцеклітини і двох клітин-синергид. На протилежному полюсі розміщуються клітини-антиподи. Ця восьмиядерна семиклітинна структура – зародковий мішок – є зрілим жіночим гаметофітом, готовим до запліднення, якому передує запилення.
Чоловічий гаметофіт формується так: у пилкових мішках – спорангіях – пиляках тичинок є особливі диплоїдні клітини – мікроспороцити – материнські клітини мікроспор. Кожний із мікроспороцитів ділиться мейотично в результаті чого утворюється 4 мікроспори. Потім гаплоїдне ядро кожної мікроспори ділиться шляхом мітозу і утворюється пилкове зерно – пилок – чоловічий гаметофіт квіткових рослин. Він складається із двох – вегетативної і генеративної або з трьох – вегетативної і двох генеративних клітин, вкритих подвійною оболонкою.
Отже, сукупність статевого – гаметофіту і нестатевого – спорофіту поколінь становить цикл відтворення організмів, який забезпечує безперервність життя певного виду організмів. У насінних рослин на відміну від вищих спорових, пристосування до наземного життя виражається у повній незалежності статевого розмноження від рідкого середовищ.
Объяснение: