Если проблема исходит из родительского стада, то с учетом срока инкубации, она выявится через 3-4 недели (срок инкубации и неделя на хранение яиц). Эта задержка в определении проблемы обходится дорого и даже приводит к невозможности определения настоящей причины, если событие было кратковременным.
Необходимо выявлять проблему как можно раньше, чтобы оперативно начинать корректирующие действия. Для этого просвечивают яйца после каждой недели инкубации и постоянно проведится мониторинг отходов инкубации.
Анализ отходов инкубации непозволяет однозначно ставить окончательный диагноз. Но это полезный инструмент для определения наиболее вероятных направлений дальнейшей проверки.
Птицевод должен быть подготовлен для узнавания проблем, выявления причин и принятия соответствующих мер. Для этого ведутся записи о продуктивных качеств племенного стада (производство яиц, падеж, заболеваемость, вес яиц, качество скорлупы, выводимость, поедаемость корма и титры антител) и судьбе яиц (от отложения несушкой до конца инкубации).
Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо. усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки. пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. у нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля. і навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. а погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей. приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо.
Источники проблем выводимости яиц:
1. обращение с инкубационным яйцом;
2. качество родительского стада;
3. инкубатор.
Если проблема исходит из родительского стада, то с учетом срока инкубации, она выявится через 3-4 недели (срок инкубации и неделя на хранение яиц). Эта задержка в определении проблемы обходится дорого и даже приводит к невозможности определения настоящей причины, если событие было кратковременным.
Необходимо выявлять проблему как можно раньше, чтобы оперативно начинать корректирующие действия. Для этого просвечивают яйца после каждой недели инкубации и постоянно проведится мониторинг отходов инкубации.
Анализ отходов инкубации непозволяет однозначно ставить окончательный диагноз. Но это полезный инструмент для определения наиболее вероятных направлений дальнейшей проверки.
Птицевод должен быть подготовлен для узнавания проблем, выявления причин и принятия соответствующих мер. Для этого ведутся записи о продуктивных качеств племенного стада (производство яиц, падеж, заболеваемость, вес яиц, качество скорлупы, выводимость, поедаемость корма и титры антител) и судьбе яиц (от отложения несушкой до конца инкубации).