две важнейшие экологические функции бактерий – фиксация азота и минерализация органических останков. связывание молекулярного азота бактериями с образованием аммиака (азотфиксация) и последующая нитрификация аммиака – жизненно важный процесс, поскольку растения не могут усваивать газообразный азот. примерно 90 % связанного азота производится бактериями, в основном, сине-зелёными водорослями и бактериями рода ризобиум (rhyzobium), симбиотирующими с бобовыми растениями.
бактерии широко применяются в пищевой промышленности для производства сыров и кисломолочной продукции, квашения капусты (при этом образуются органические кислоты). бактерии используются для выщелачивания руд (прежде всего, медных и урановых), для очистки сточных вод от органических останков, при обработке шёлка и кож, для борьбы с сельскохозяйственными вредителями, для производства медицинских препаратов (например, интерферона). некоторые бактерии поселяются в пищеварительном тракте травоядных млекопитающих, обеспечивая переваривание клетчатки.
бактерии приносят не только пользу, но и вред. они размножаются в пищевых продуктах, вызывая тем самым их порчу. чтобы приостановить размножение, продукты пастеризуют (выдерживают полчаса при температуре 61–63 °c), хранят на холоде, высушивают (вяление или копчение), солят или маринуют.
бактерии вызывают тяжёлые заболевания у человека (туберкулёз, сибирскую язву, ангину, пищевые отравления, гонорею и животных и растений (например, бактериальный ожог яблонь). благоприятные внешние условия увеличивают скорость размножения бактерий и могут вызвать эпидемии. болезнетворные бактерии проникают в организм воздушно-капельным путем, через раны и слизистую оболочку, пищеварительный тракт. симптомы болезней, вызываемых бактериями, обычно объясняются действием ядов, вырабатываемых этими микроорганизмами или образующихся при их разрушении. естественная защита организмов человека и высших животных основана на фагоцитозе бактерий белыми кровяными тельцами и иммунной системе, вырабатывающей антитела, которые связывают и удаляют из кровотока чужеродные белки и углеводы. кроме того, против бактерий существуют природные и синтетические лекарственные средства (например, пенициллин, разрушающий клеточную оболочку бактерии, или стрептомицин, инактивирующий рибосомы бактерий).
Сторінки 80 - 81. ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ МОХІВ, ПАПОРОТЕЙ ТА ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН. Практична робота. Мета: виявити ознаки подібності та відмінності в будові мохів, папоротей та покритонасінних рослин. Обладнання й матеріали: гербарні зразки, фотографії, живі рослини мохів, папоротей та покритонасінних рослин, підручник. ХІД РОБОТИ. 1. Роздивись живі рослини, гербарні зразки, фотографії мохів, папоротей та покритонасінних рослин. 2. Порівняй з малюнками в зошиті. Підпиши представника мохів, папоротей та покритонасінних рослин тими літерами, якими їх позначено.
3. Запиши особливості будови рослин у таблицю. Особливості будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин
Мохи Папороті Покритонасінні Органи, з яких складається тіло рослини (корінь, пагін, квітка, плід) Ризоїди, пагін (стебло і маленькі листочки) Додаткові корені, видозмінений пагін - кореневище, надземний пагін (стебло і листя) Корінь, пагін, квітка, плід Розмножується спорами чи насінням спорами спорами насінням Міцне утворення, дозрівання спор або насіння Спорангії на вершині пагона Спорангії з нижньої частини листків Зав'язь маточки
4. У підсумку вкажи риси подібності та відмінності в будові мохів, папоротей та покритонасінних рослин. ПІДСУМОК: Риси подібності: усіх відносять до вищих рослин, багатоклітинні, мають органи і тканини. Риси відмінності: мохи та папороті розмножуються спорами, мають спорангії, життєвий цикл включає два покоління, мохи мають ризоїди замість кореня та фотосинтезуючим є статеве покоління, у папороті фотосинтезуючим є нестатеве покоління, а покритонасінні розмножуються вегетативно і насінням, мають квітку, насіння, захищене стінкою плода, характерне подвійне запліднення.
две важнейшие экологические функции бактерий – фиксация азота и минерализация органических останков. связывание молекулярного азота бактериями с образованием аммиака (азотфиксация) и последующая нитрификация аммиака – жизненно важный процесс, поскольку растения не могут усваивать газообразный азот. примерно 90 % связанного азота производится бактериями, в основном, сине-зелёными водорослями и бактериями рода ризобиум (rhyzobium), симбиотирующими с бобовыми растениями.
бактерии широко применяются в пищевой промышленности для производства сыров и кисломолочной продукции, квашения капусты (при этом образуются органические кислоты). бактерии используются для выщелачивания руд (прежде всего, медных и урановых), для очистки сточных вод от органических останков, при обработке шёлка и кож, для борьбы с сельскохозяйственными вредителями, для производства медицинских препаратов (например, интерферона). некоторые бактерии поселяются в пищеварительном тракте травоядных млекопитающих, обеспечивая переваривание клетчатки.
бактерии приносят не только пользу, но и вред. они размножаются в пищевых продуктах, вызывая тем самым их порчу. чтобы приостановить размножение, продукты пастеризуют (выдерживают полчаса при температуре 61–63 °c), хранят на холоде, высушивают (вяление или копчение), солят или маринуют.
бактерии вызывают тяжёлые заболевания у человека (туберкулёз, сибирскую язву, ангину, пищевые отравления, гонорею и животных и растений (например, бактериальный ожог яблонь). благоприятные внешние условия увеличивают скорость размножения бактерий и могут вызвать эпидемии. болезнетворные бактерии проникают в организм воздушно-капельным путем, через раны и слизистую оболочку, пищеварительный тракт. симптомы болезней, вызываемых бактериями, обычно объясняются действием ядов, вырабатываемых этими микроорганизмами или образующихся при их разрушении. естественная защита организмов человека и высших животных основана на фагоцитозе бактерий белыми кровяными тельцами и иммунной системе, вырабатывающей антитела, которые связывают и удаляют из кровотока чужеродные белки и углеводы. кроме того, против бактерий существуют природные и синтетические лекарственные средства (например, пенициллин, разрушающий клеточную оболочку бактерии, или стрептомицин, инактивирующий рибосомы бактерий).
Мета: виявити ознаки подібності та відмінності в будові мохів, папоротей та покритонасінних рослин.
Обладнання й матеріали: гербарні зразки, фотографії, живі рослини мохів, папоротей та покритонасінних рослин, підручник.
ХІД РОБОТИ.
1. Роздивись живі рослини, гербарні зразки, фотографії мохів, папоротей та покритонасінних рослин.
2. Порівняй з малюнками в зошиті. Підпиши представника мохів, папоротей та покритонасінних рослин тими літерами, якими їх позначено.
3. Запиши особливості будови рослин у таблицю.
Особливості будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин
Мохи
Папороті
Покритонасінні
Органи, з яких складається тіло рослини (корінь, пагін, квітка, плід)
Ризоїди, пагін (стебло і маленькі листочки)
Додаткові корені, видозмінений пагін - кореневище, надземний пагін (стебло і листя)
Корінь, пагін, квітка, плід
Розмножується спорами чи насінням
спорами
спорами
насінням
Міцне утворення, дозрівання спор або насіння
Спорангії на вершині пагона
Спорангії з нижньої частини листків
Зав'язь маточки
4. У підсумку вкажи риси подібності та відмінності в будові мохів, папоротей та покритонасінних рослин.
ПІДСУМОК:
Риси подібності: усіх відносять до вищих рослин, багатоклітинні, мають органи і тканини.
Риси відмінності: мохи та папороті розмножуються спорами, мають спорангії, життєвий цикл включає два покоління, мохи мають ризоїди замість кореня та фотосинтезуючим є статеве покоління, у папороті фотосинтезуючим є нестатеве покоління, а покритонасінні розмножуються вегетативно і насінням, мають квітку, насіння, захищене стінкою плода, характерне подвійне запліднення.