Завдання 1. Визначення абсолютного порога слуху.
1. Випробовуваний сидить на стільці із заплющеними очима.
2. Експериментатор повільно наближає до його вуха годинник доти, доки той не почує звук годинника.
3. Асистент експериментатора вимірює сантиметровою лінійкою відстань, на якій піддослідний чує звук годинника.
4. Дослід повторити тричі для лівого і правого вуха.
5. Записати дані й обчислити середнє значення.
Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації.
1. Випробовуваний сидить на стільці із заплющеними очима.
2. Експериментатор повільно наближає до його вуха годинник доти, доки той не почує звук годинника.
3. Асистент експериментатора вимірює сантиметровою лінійкою відстань, на якій піддослідний чує звук годинника.
4. Піднести годинник упритул до вуха і через 4–5 секунд повільно відвести його від вуха.
5. Зафіксувати відстань, на якій піддослідний перестає чути хід годинника, і виміряти її. Останній вимір має бути більшим, ніж у випадку наближення годинника до вуха.
Підбити підсумки, зробити висновки.
Пояснити, завдяки чому підвищилася слухова чутливість.
Кислород-это очень вадная роль для пророска гороха