Здравствуйте! Может ли кто-нибудь решить задачи? В реципрокных скрещиваниях светлых карпов с рисунком на коже с темными карпами без рисунка в F1 получили 96 светлых с рисунком и 89 темных с рисунком. От скрещивания рыб первого поколения с разными фенотипами в F2 было получено: 58 светлых с рисунком, 50 темных с рисунком, 18 темных без рисунка и 15 светлых без рисунка. От скрещивания светлых рыб с рисунком из F1 между собой получили: 379 светлых с рисунком, 124 светлых без рисунка, 194 темных с рисунком и 80 темных без рисунка – всего рыб 777. Как наследуются признаки? Определите генотипы рыб, использованных в скрещиваниях. Что получиться, если скрестить темных с рисунком рыб с темными без рисунка из F2?
У молодых цыплят нет заметных половых признаков, а между тем экономически целесообразно устанавливать для будущих петушков и курочек различные режимы кормления. Нельзя ли для выявления пола воспользоваться тем обстоятельством, что ген, определяющий черную или рябую окраску, локализован в Z-хромосоме, причем рябая окраска доминирует и различие между окрасками заметно сразу после вылупления.
Бакте́рії (Bacteria, від дав.-гр. βακτήριον — паличка) — одна з основних груп живих організмів. До кінця 1970-х років термін «бактерії» був синонімом прокаріотів, але в 1977 році на підставі даних молекулярної систематики прокаріоти були розділені на царства Архебактерій (Archeobacteria) і Еубактерій (Eubacteria)[2]. Згодом, щоб підкреслити відмінності між ними, вони були перекласифіковані на домени Архей і Бактерій відповідно. Наука, що вивчає бактерій — бактеріологія, є підрозділом мікробіології.
Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид та інших органел. Вони зазвичай мають клітинні стінки як рослинні та грибні клітини, але бактеріальні клітинні стінки зазвичай зіткані з пептидогліканів. Більшість з них дуже малі, зазвичай тільки 0,5—5,0 мкм у своєму найбільшому розмірі, хоча гігантські бактерії, такі як Thiomargarita namibiensis та Epulopiscium fishelsoni, можуть виростати до 0,5 мм у розмірі та бути видимими неозброєним оком[3]. Деякі бактерії (наприклад, мікоплазми) настільки дрібні, що можуть проходити крізь бактеріальні фільтри.
Бактерії — це найпоширеніша група організмів. Вони наявні у ґрунті, воді, повітрі та як симбіонти в інших організмах. Наприклад, в 1 г ґрунту міститься близько 40 млн бактеріальних клітин, та близько 5 × 1030 бактерій у світі[4]. Раніше вважалося, що загальна бактеріальна біомаса становить 350—550 млрд т вуглецю (~60—100 % вуглецю в рослинах)[4]. Однак подальші дослідження[5] спростували ці дані: загальна біомаса прокаріотів зменшилася до 13—44,5 млрд т. С, що становить приблизно 2,4—8,1 % від кількості вуглецю у рослинах. Планктонні бактерії відповідають за від 50 % до 90 % (за різними оцінками) світового виробництва кисню. В організмі людини зазвичай міститься в 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин, найбільша кількість цих бактерій міститься на шкірі та в травному тракті[6]. Багато з них патогенні, тобто викликають хвороби. Загалом бактерії критичні для існування всіх земних екосистем, вони незамінні на багатьох кроках колообігу речовин у природі, наприклад, у переробленні залишків вищих організмів і фіксації атмосферного азоту.
1. Пассивный транспорт:
в) не требует затраты энергии для диффузии вещества по градиенту концентрации
(г) транспортируемое вещество образует комплекс с переносчиком и транспортируется без затраты энергии по градиенту концентрации
2. Активный транспорт:
(б) требует затраты энергии для переноса вещества против градиента концентрации
(д) осуществляется с транспортных АТФ-аз
3. 1) активный — в) транспорт против градиента концентрации с участием АТФ-аз, г) эндо- и экзоцитоз
2) пассивный — а) простая диффузия, б) облегченная диффузия
4. б) увеличивают вязкость мембраны
в) являются предшественниками эйкозаноидов
г) взаимодействуют с гидрофобными радикалами белков
5. а) глицерофосфолипиды
б) сфингофосфолипиды
г) холестерин