Зелёные железы речного рака - это органы: * 1) пищеварительной системы
2) дыхательной системы
3) выделительной системы
4) половой системы
К ракообразным, чьи размеры тела не превышают 1 - 3 мм, относятся: *
1) омары и лангусты
2) дафнии и циклопы
3) морские желуди и морские уточки
4) крабы и креветки
Ходильные конечности у речного рака располагаются на: *
1) грудных сегментах
2) брюшных сегментах
3) всех сегментах тела
4) сегментах головы
Выберите верные суждения, характеризующие ракообразных. Выберите несколько из 5 вариантов ответа: *
1) органы дыхания - зелёные железы
2) у речного рака, омара, лангуста по пять пар ходильных ног
3) хитиновый покров ракообразных не пропускает ни воду, ни газы
4) у рака глаза сложные
5) имеют три пары ног
В строении тела речного рака выделяют: *
1) голову, грудь, брюшко, хвост
2) головогрудь, брюшко, хвост
3) голову, грудь, брюшко
4) головогрудь, брюшко
Значение ракообразных: Выберите несколько из 4 вариантов ответа: *
1) ядовитые животные
2) пища для водных животных и человека
3) очищают водоёмы
4) почвообразователи
Какой цифрой обозначены антенны на схеме строения речного рака? *
Подпись отсутствует
1
2
3
4
5
6
Выберите животных, относящихся к классу Ракообразные: Выберите несколько из 5 вариантов ответа: *
1) слизень
2) краб
3) осьминог
4) циклоп
5) креветка
Сколько пар усиков у речного рака? *
1
2
3
4
... - первая пара ходильных конечностей речного рака. *

Определите типы развития животных

1. речной угорь — развитие с неполным превращением

2. серая жаба — развитие с неполным превращением

3. беззубка — развитие с неполным превращением

4. осьминог — прямое развитие

5. бабочка махаон — развитие с полным превращением

6. азиатская саранча — развитие с неполным превращением

7. речной рак — прямое развитие

8. паук крестовик — прямое развитие

Типы развития:

стадии: яйцо → молодая особь → взрослая особь

стадии: яйцо → личинка → взрослая особь

стадии: яйцо → личинка → куколка → взрослая особь

У біології, мута́ції — зміни генетичного матеріалу (звичайно ДНК або РНК). Мутації можуть бути викликані помилками копіювання генетичного матеріалу на стадії поділу клітини, опроміненням жорсткою радіацією, хімічними речовинами (мутагенами), вірусами або можуть відбуватися свідомо під клітинним контролем протягом таких процесів як, наприклад, мейоз або гіпермутація. У багатоклітинних організмах мутації можуть бути підрозділені на генеративні мутації, які можуть бути передані нащадкам, і соматичні мутації. Соматичні мутації не можуть передаватися до нащадків у тварин. Рослини іноді можуть передавати соматичні мутації своїм нащадкам безстатево або статево (у випадку, коли брунька розвивається в соматично зміненій частині рослини).

Мутації розглядаються як рушійна сила еволюції, де менш сприятливі (або шкідливі) мутації видаляються з генофонду природним добором, тоді як сприятливі (вигідні) прагнуть накопичуватися. Нейтральні мутації визначаються як мутації, чиї ефекти не впливають на виживання видів або індивідуумів, які складають види. Вони також можуть накопичуватися. Переважна більшість мутацій не мають ніякого ефекту, тому що механізми репарації ДНК (ремонту ДНК) можуть виправити більшість змін перед тим, як вони стануть постійними мутаціями, і багато організмів мають механізми для усунення інакше постійно видозмінених соматичних клітин.