Приклад адаптації дерев до низьких температур: густота покриву дерева допомагає зберегти тепло, конічна форма не дає снігу можливість затриматися на гілках, листя голковидне та покрите шаром воску, у голках містяться незамерзаючі ефірі масла, усі фізіологічні процеси ідуть повільно при низьких температурах.
Приклади адаптації трав'янистих рослин до низького освітлення: рецепторами світла у рослин є пігмент—хлорофіл. Залежно від рівня освітленості і спектрального складу світла в хлоропластах змінюється співвідношення хлорофітум груп a та b, що зумовлює зміни у фотосинтетичному процесі.
Для окуня характерна обтічна форма тіла. Зовні тіло вкрите лускою, яка викорнує захисну функцію. У шкірі є багато залоз, що виділяють слиз. Цей слиз зменшує тертя тіла риби об воду і захищає її від мікробів.
Зябра окуня мають дуже велику площу газообміну. Для збереження рівноваги чи сповільнення рухів у нього є спинний і підхвостовий плавці. У вісцеральному відділі розвинені щелепи, що забезпечують можливість схоплення та утримання здобичі.
В орієнтації і спілкуванні окуня важливу роль відіграє хімічне чуття (нюх, смак). Має також бічну лінію, що сприймає рух і тиск води. Тому за її до окунь відчуває наближення або віддалення здобичі, хижака, не наштовхуючись на підводні предмети.
Приклад адаптації дерев до низьких температур: густота покриву дерева допомагає зберегти тепло, конічна форма не дає снігу можливість затриматися на гілках, листя голковидне та покрите шаром воску, у голках містяться незамерзаючі ефірі масла, усі фізіологічні процеси ідуть повільно при низьких температурах.
Приклади адаптації трав'янистих рослин до низького освітлення: рецепторами світла у рослин є пігмент—хлорофіл. Залежно від рівня освітленості і спектрального складу світла в хлоропластах змінюється співвідношення хлорофітум груп a та b, що зумовлює зміни у фотосинтетичному процесі.
Для окуня характерна обтічна форма тіла. Зовні тіло вкрите лускою, яка викорнує захисну функцію. У шкірі є багато залоз, що виділяють слиз. Цей слиз зменшує тертя тіла риби об воду і захищає її від мікробів.
Зябра окуня мають дуже велику площу газообміну. Для збереження рівноваги чи сповільнення рухів у нього є спинний і підхвостовий плавці. У вісцеральному відділі розвинені щелепи, що забезпечують можливість схоплення та утримання здобичі.
В орієнтації і спілкуванні окуня важливу роль відіграє хімічне чуття (нюх, смак). Має також бічну лінію, що сприймає рух і тиск води. Тому за її до окунь відчуває наближення або віддалення здобичі, хижака, не наштовхуючись на підводні предмети.