Питанням про те, ким насправді були учасники біблійної історії, переймалося чимало літературного люду, але здебільшого не з українського письменства: Леонід Андрєєв про Юду, Михайло Булгаков про Христа, сучасна англійська письменниця Мері Маккей про Варавву. Тож у своєму новому романі відомий український письменник Сергій Батурин долучається до когорти тих, хто й досі шукає відповідей на прадавнє питання, присвячене, зокрема, тому, ким був той "розбійник Варавва", що його згадують усі четверо євангелістів? Чи насправді він був знайомий з Ісусом? І чому єрусалимський натовп наполягав на його помилуванні, а римському префекту Понтію Пилату довелося "вмивати руки"? Хай там як, але перед читачем розгортається яскрава і по-справжньому переконлива панорама Римського світу й варварської Європи на початку першого тисячоліття нової ери. "— Добре,— погодився Пилат і повернувся до людей.— Скажи мені, народе юдейський, скажіть мені, діти Ізраїлю, кого я маю помилувати заради свята Песах: Ієгошуа Назраю чи цього, як його, …Варавву? — на свій лад переінакшив прізвисько проповідника префект. — Бар-Авву,— поправив Анна. — Бар-Авву,— уточнив римлянин. — Бар-Авву,— підхопили коенів слуга Гедалія та рудий коен Бецалель, а за ними й весь натовп. — Не розумію,— тільки й знизав плечима вражений префект Юдеї Понтій Пилат.— Вони просять за того Варавву…".
O’zbekiston ekologik harakati tashkil etilgach, mamlakatimizda atrof-muhitni asrab-avaylash, ekologik muammolarni bartaraf etish va bu jarayonga ayniqsa, jamoatchilik e`tiborini qaratish imkoni yanada oshdi. Aytish kerakki, Harakat tomonidan jamoatchilik diqqat-e`tiborini tortadigan qator masalalar kun tartibiga qo’yilmoqda. Orol dengizini asrash masalasi – ana shunday muammolardan biridir.
Orol inqirozi insoniyat tarixida eng yirik ekologik hamda gumanitar fojialardan hisoblanadi. Ma`lumotlarga qaraganda, hozir mazkur havza atrofida istiqomat qiluvchi qariyb 35 millionga yaqin aholi bundan aziyat chekmoqda. Mana, 20-25 yildirki, Orol ko’z o’ngimizda qurib borayapti. So’nggi 40-45 yil ichida Orol dengizi sathi 22 metrga pasayib, maydoni 3,8 martaga qisqardi. Suvning sho’rligi ortib, Orol «o’lik dengiz»ga aylanmoqda.
O’zbekiston Respublikasi Prezidenti Islom Karimovning «O’zbekiston XXI asr bo’sag’asida: xavfsizlikka tahdid, barqarorlik shartlari va taraqqiyot kafolatlari» kitobida qayd etilganidek, butun insoniyat, mamlakatimiz aholisi katta ekologik xavfga duch keldi. Buni sezmaslik, qo’l qovushtirib o’tirish o’z-o’zini o’limga mahkum etish bilan barobardir.
Питанням про те, ким насправді були учасники біблійної історії, переймалося чимало літературного люду, але здебільшого не з українського письменства: Леонід Андрєєв про Юду, Михайло Булгаков про Христа, сучасна англійська письменниця Мері Маккей про Варавву. Тож у своєму новому романі відомий український письменник Сергій Батурин долучається до когорти тих, хто й досі шукає відповідей на прадавнє питання, присвячене, зокрема, тому, ким був той "розбійник Варавва", що його згадують усі четверо євангелістів? Чи насправді він був знайомий з Ісусом? І чому єрусалимський натовп наполягав на його помилуванні, а римському префекту Понтію Пилату довелося "вмивати руки"? Хай там як, але перед читачем розгортається яскрава і по-справжньому переконлива панорама Римського світу й варварської Європи на початку першого тисячоліття нової ери. "— Добре,— погодився Пилат і повернувся до людей.— Скажи мені, народе юдейський, скажіть мені, діти Ізраїлю, кого я маю помилувати заради свята Песах: Ієгошуа Назраю чи цього, як його, …Варавву? — на свій лад переінакшив прізвисько проповідника префект. — Бар-Авву,— поправив Анна. — Бар-Авву,— уточнив римлянин. — Бар-Авву,— підхопили коенів слуга Гедалія та рудий коен Бецалель, а за ними й весь натовп. — Не розумію,— тільки й знизав плечима вражений префект Юдеї Понтій Пилат.— Вони просять за того Варавву…".
Объяснение:
O’zbekiston ekologik harakati tashkil etilgach, mamlakatimizda atrof-muhitni asrab-avaylash, ekologik muammolarni bartaraf etish va bu jarayonga ayniqsa, jamoatchilik e`tiborini qaratish imkoni yanada oshdi. Aytish kerakki, Harakat tomonidan jamoatchilik diqqat-e`tiborini tortadigan qator masalalar kun tartibiga qo’yilmoqda. Orol dengizini asrash masalasi – ana shunday muammolardan biridir.
Orol inqirozi insoniyat tarixida eng yirik ekologik hamda gumanitar fojialardan hisoblanadi. Ma`lumotlarga qaraganda, hozir mazkur havza atrofida istiqomat qiluvchi qariyb 35 millionga yaqin aholi bundan aziyat chekmoqda. Mana, 20-25 yildirki, Orol ko’z o’ngimizda qurib borayapti. So’nggi 40-45 yil ichida Orol dengizi sathi 22 metrga pasayib, maydoni 3,8 martaga qisqardi. Suvning sho’rligi ortib, Orol «o’lik dengiz»ga aylanmoqda.
O’zbekiston Respublikasi Prezidenti Islom Karimovning «O’zbekiston XXI asr bo’sag’asida: xavfsizlikka tahdid, barqarorlik shartlari va taraqqiyot kafolatlari» kitobida qayd etilganidek, butun insoniyat, mamlakatimiz aholisi katta ekologik xavfga duch keldi. Buni sezmaslik, qo’l qovushtirib o’tirish o’z-o’zini o’limga mahkum etish bilan barobardir.
Объяснение: