Трагедія Другої світової війни у зарубіжній літературі
(на матеріалі творів Г. Белля та В. Бикова)
Війна — це неприродний стан людини. Знецінюючи найбільшу коштовність на землі — людське життя, вона є трагедією як для переможних, так і для переможців.
У Другій світовій війні і уряду, і народи країн антигітлерівської коаліції мали ясну позитивну мету: вони боролися проти фашизму. Тому література про цю війну мала, в першу чергу, антифашистську спрямованість, патріотичний пафос. Проте не менш вагомими тут є протест проти самої сутності війни як насильства над людиною, проти війни, яка знищує в людині людське і перетворює її на потвору з психологією тварин. Саме такий підхід у зображенні війни гаємо у творах Г. Белля, В. Викова, Я. Івашкевича, В. Некрасова.
Поема «Руслан і Людмила» була закінчена Олександром Сергійовичем Пушкіним в двадцять років. Незважаючи на юний вік, у нього вже сформувався власний стиль оповіді і відмінні риси.
Частково поема включає в себе народний епос, билини і легенди, але в загальному є окремим повністю сформованим твором. Воно має відмінні риси. Але завдяки цій поемі, народні оповідання стають відомими на весь світ, їм стає відкрита дорога для широкого кола читачів.
Образ Руслана є збірним. Він заснований на персонажах, описаних в билинах і легендах російського народу. Справжній богатир, що володіє сміливим і мужнім характером, здатний врятувати кохану дівчину з рук ворога, який забрав Людмилу. Він володіє небаченою силою, завдяки якій він здатний на подвиги і захист улюбленого держави і єдиної коханої.
Людмила – образ ідеальної нареченої, молодої дівчини, в якої Руслан бачить єдину і кохану. Вона володіє зовнішністю російської красуні, з довгою русявою косою до пояса і рум’яними щоками. Тиха і скромна з прекрасним характером, її викрадає лиходій, який налаштований помститися Руслану за його звершення.
Він упевнений, що вони повинні бути разом і життя ніколи не розлучить їх. Але доля грає жорстокий жарт. А правитель государства російського впевнений, що чоловік сам винен в тому, що його кохана була викрадена ворогами. Він описується, як людина недіяльний, не здатний на рішення і вчинки, навіть коли вороги наступають на місто, він не може відстояти свою територію.
На порятунок йому приходить Руслан, що володіє богатирською силою і здатний відстояти цілу фортецю. Саме тому на Русі починають з’являтися хвилювання, що ведуть до революції. Государ не робить спроб розібратися з тим, що відбувається в державі, тому ситуація загострюється.
Незважаючи на збираючий образ, твір є закінченим. Воно з точністю описує нюанси російської культури того часу, показує особливості менталітету і ставлення до життя, проблеми, що виникають в суспільстві того часу.
Олександр Сергійович Пушкін точно передав особливості народного побуту і поширеного на той момент епосу, який став культурним надбанням. Незважаючи на досить юний вік, він зміг розібратися в особливостях російської душі.
Трагедія Другої світової війни у зарубіжній літературі
(на матеріалі творів Г. Белля та В. Бикова)
Війна — це неприродний стан людини. Знецінюючи найбільшу коштовність на землі — людське життя, вона є трагедією як для переможних, так і для переможців.
У Другій світовій війні і уряду, і народи країн антигітлерівської коаліції мали ясну позитивну мету: вони боролися проти фашизму. Тому література про цю війну мала, в першу чергу, антифашистську спрямованість, патріотичний пафос. Проте не менш вагомими тут є протест проти самої сутності війни як насильства над людиною, проти війни, яка знищує в людині людське і перетворює її на потвору з психологією тварин. Саме такий підхід у зображенні війни гаємо у творах Г. Белля, В. Викова, Я. Івашкевича, В. Некрасова.
Объяснение:
есть текст, пиши не все, выбери самое нужное
Поема «Руслан і Людмила» була закінчена Олександром Сергійовичем Пушкіним в двадцять років. Незважаючи на юний вік, у нього вже сформувався власний стиль оповіді і відмінні риси.
Частково поема включає в себе народний епос, билини і легенди, але в загальному є окремим повністю сформованим твором. Воно має відмінні риси. Але завдяки цій поемі, народні оповідання стають відомими на весь світ, їм стає відкрита дорога для широкого кола читачів.
Образ Руслана є збірним. Він заснований на персонажах, описаних в билинах і легендах російського народу. Справжній богатир, що володіє сміливим і мужнім характером, здатний врятувати кохану дівчину з рук ворога, який забрав Людмилу. Він володіє небаченою силою, завдяки якій він здатний на подвиги і захист улюбленого держави і єдиної коханої.
Людмила – образ ідеальної нареченої, молодої дівчини, в якої Руслан бачить єдину і кохану. Вона володіє зовнішністю російської красуні, з довгою русявою косою до пояса і рум’яними щоками. Тиха і скромна з прекрасним характером, її викрадає лиходій, який налаштований помститися Руслану за його звершення.
Він упевнений, що вони повинні бути разом і життя ніколи не розлучить їх. Але доля грає жорстокий жарт. А правитель государства російського впевнений, що чоловік сам винен в тому, що його кохана була викрадена ворогами. Він описується, як людина недіяльний, не здатний на рішення і вчинки, навіть коли вороги наступають на місто, він не може відстояти свою територію.
На порятунок йому приходить Руслан, що володіє богатирською силою і здатний відстояти цілу фортецю. Саме тому на Русі починають з’являтися хвилювання, що ведуть до революції. Государ не робить спроб розібратися з тим, що відбувається в державі, тому ситуація загострюється.
Незважаючи на збираючий образ, твір є закінченим. Воно з точністю описує нюанси російської культури того часу, показує особливості менталітету і ставлення до життя, проблеми, що виникають в суспільстві того часу.
Олександр Сергійович Пушкін точно передав особливості народного побуту і поширеного на той момент епосу, який став культурним надбанням. Незважаючи на досить юний вік, він зміг розібратися в особливостях російської душі.
Объяснение: