1. Форми організації навчання з природознавства: а) урок, позакласна робота, позаурочна робота, екскурсія, домашні завдання;
б) гуртки, тематичне читання, позаурочна робота, домашні завдання;
в) домашні завдання, індивідуальна робота .
2. Практичні методи навчання найбільш поширені:
а) на предметних уроках, уроках-екскурсіях, під час виконання домашніх завдань;
б) на комбінованих уроках, під час роботи в куточку живої природи;
в) на уроках узагальнення і систематизації знань, під час практичних робіт на географічному
майданчику.
3. Основна діяльність учнів під час предметних уроків:
а) слухання, запам’ятовування ;
б) аналіз, синтез ;
в , дослідження, експеримент, моделювання.
4. Основними видами діяльності учнів під час узагальнювальних уроків є:
а) слухання, запам’ятовування ;
б) аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, систематизація;
в , дослідження, експеримент, моделювання.
5. Компетентність учня формується на основі:
а) оволодіння знаннями, уміннями, навичками;
б) оволодіння змістовними, процесуальними й мотиваційними компонентами;
в) оволодіння словесними, наочними, практичними методами.
6. Екскурсії з природознавства поділяють на:
а) поточні, ознайомчі, позаурочні;
б) вступні, поточні та заключні;
в) заключні, тематичні.
7. Узагальнювальні уроки-екскурсії проводять:
а) під час опрацювання окремої теми уроку;
б) у кінці вивчення теми чи окремого розділу природознавства;
в) після вивчення усього курсу навчального предмета.
8. Домашня робота з природознавства передбачає:
а) творчі завдання, роботу з підручником, зошитом, додатковою літературою;
б) виконання дослідів , практичних робіт;
в) літні завдання, практичні роботи.
9. Основні види позаурочної роботи з природознавства:
а) досліди , складання колекцій, гербарію, вирощування та висаджування рослин,
збір насіння, підгодівля тварин і птахів взимку;
б) масові позакласні заходи, гуртки ;
в) індивідуальні роботи, гуртки, досліди.
10. Мета літніх завдань:
а) підвести підсумки за сезон.
б) узагальнити та систематизувати знання з попередньої теми;
в) закріпити матеріал, який вивчали упродовж року та підготувати учнів до засвоєння нового
на наступний рік.
Абдыкадырова, Субайылда
Абдыраманов, Шабданбай
Адышева, Тенти Жунушбаевна
Алыбаев, Мидин
Байтемиров, Насирдин
Бакчиев, Талантаалы
Болебалаев, Осмонкул
Джангазиев, Муса
Джолдошев, Токчоро
Джумабаев, Усенкул
Женижок Кокоев
Жетикашкаева, Нуркамал
Ибаев, Эсенгул
Исаков, Исабек
Каралаев, Саякбай
Каримов, Рахим
Касмамбетов, Сапарбек
Кожогелди Култегин
Коргоол Досуев
Куренкеев, Мураталы
Маликов, Кубанычбек Иманалиевич
Мамазаирова, Менди
Мамытов, Жолон
Осмонов, Алыкул
Садыбакасов, Шатман
Сатылганов, Токтогул
Солтоноев, Белек
Султанов, Омор Султанович
Тоголок Молдо
Тойбаев, Мырзабек Раевич
Токобаев, Молдогазы
Турусбеков, Джусуп
Тынымсеитова, Джумакан
Тыныстанов, Касым
Уметалиев, Темиркул
Шукурбеков, Райкан
Элебаев, Мукай
Объяснение:
Початок доби середньовіччя поклала криза, що її переживав римський світ у ІІІ столітті. Передусім далася взнаки боротьба, яку вів Рим з провінціями і в які так і не зміг перемогти. Середньовіччя успадкувало цю боротьбу, на його культуру впливали процеси як об’єднання, так і уособлення різних частин Заходу, в ній відбилися, з одного боку, цілком щире бажання об’єднатись у християнській вірі, з іншого – не менш пристрасний потяг до національної самостійності.
Римський світ фактично розколовся після заснування імператором Константаном у 324 році нового Рима – Константинополя, проте остаточний поділ імперії стався після смерті Феодосія І в 395 році. Вже у 330 році Константинополь стає резиденцією імператора, й відтоді Захід і Схід (Візантія) йшли у своєму розвиткові різними шляхами. Надалі ці відмінності тільки глибшали, а суперечності, що існували між частинами колишньої імперії, загострювалися, зрештою призвівши до розриву, який теж наклав свій відбиток на розвиток середньовічної культури.
Объяснение: Я не знаю по якій темі ви проходите.