1. Kirjelda pilti! Umbes 15 lauset
1. Kes on pildil?
2. Mida nad teevad?
3. Milline on loodus?
4. Mis sa arvad, kas see on Eesti või mõni muu maa?
5. Kas ja miks sina seal olla tahaksid?
2.Ülesanne
Vaata pilti (h 1) ja otsusta, milline väide on õige.
1.
a) Pildil on öö.
b) Pildil on pigem päev.
c) Ei ole võimalik öelda, kas pildil on öö või päev.
2.
a) Pildil on mäed ja järv.
b) Pildil on viljapõld ja lehmad.
c) Pildil on tänavad ja majad.
3.
a) Pildil on kuus inimest ja üks loom.
b) Pildil on kuus inimest ja kaks looma.
c) Pildil on üks loom ja seitse inimest.
4.
a) Pildil inimesed matkavad.
b) Pildil inimesed ujuvad ja päevitavad.
c) Pildil inimesed suusatavad.
5.
a) Puu otsas on nahkhiir.
b) Puu otsas on leevike.
c) Puu otsas on orav.
d) Puu otsas on elevant.
6.
a) Kõik inimesed pildil on rõõmsad ja õnnelikud.
b) Kõik inimesed pildil on väsinud ja kurvad.
c) On raske öelda, kas kõik inimesed pildil on rõõmsad või on mõni ka kurb.
кБлизько 80 % населення України становило селянство. До середини XVII ст. Воно не творило однорідної верстви, а складалося з різних груп з різними обов'язками, які тільки згодом зблизилися і злилися в єдину селянську верству.
Правове становище селян XIV—XV ст. Залежало від правового становища сіл. Існувало право руське, волоське, німецьке, шляхетсько-польське. У селах руського права гаються залишки давнього громадського ладу. Основою господарства було дворище з 5—10 димів-хат. Господарством займалася велика родина, що приймала підсусідків, потужників тощо. Декілька дворищ творили громаду, яка обирала старшого (тивуна, отамана). Громада мала спільні ліси і пасовиська, рибні озера тощо. Вона контролювала адміністрацію і суд, платила данину, утримувала церкву і священика. Кільканадцять громад становили волость на чолі з отаманом. Його обирала вся громада (віче або копа). На таких вічах відбувалися й суди — так звані копні суди.
Щодо селянства, то спочатку були три основні категорії — смерди (вільні), невільники (слуги, раби), напіввільні (закупи). Вільні селяни мали власні землі.
У XVI ст. Під впливом польського права відбувається еволюція права землеволодіння селян. Селянську землю вважають належною державі або панам — шляхті. Прагнення держави уніфікувати й обмежити розмір дворищенського землеволодіння, збільшити тягло селян викликало видання 1557 р. «Устави на волоки». Визначено розмір «волоки» — приблизно від 16,8 до 21,3 га залежно від місцевості. «Путні бояри» та «панцерні слуги» діставали по дві волоки. Решту землі передано шляхті, осадникам. Обмежено право переходу селян, для них встановлено низку натуральних повинностей (у зв'язку зі збільшенням експорту збіжжя до Європи).
Залежно від повинностей селяни поділялися на три категорії:
1. Тяглі селяни. Вони працювали на пана зі своєю худобою (8—10 днів на рік, потім 2—4 дні на тиждень). Окрім праці у полі сплачували різні податки — грошові та натуральні. Пани сплачували з населення державі податок натурою: збіжжям, медом, худобою. Селяни виконували також державні повинності — повоз-підвідне, направа шляхів, мостів, сторожування тощо.
2. Ремісники й службові селяни. Були цілі села ковалів, колісників, ткачів, пекарів та ін. Вони створювали сотні, яких очолював сотник. До службових селян належали рибалки, бортники, конюхи, котрі жили здебільшого біля фортець.
3. Чиншові селяни або данники. Платили чинш або данину з власної землі медом, збіжжям, шкірою, птицею-тощо.
Так селяни стали повністю залежними від пана людьми, підневільними, кріпаками, їх правове становище мало "чим відрізнялося від рабського. Селянське самоуправління також було ліквідоване. Феодали отримали змогу втручатися навіть в особисте життя селян — давали чи не давали .дозвіл на шлюб, похорон (беручи за дозвіл плату), примушували селян користуватися тільки панськими млинами та шинками, які часто здавали в оренду євреям. Навіть церкви здавали в оренду. За можливість користуватися ними з селян теж брали плату. Селян зневажали, не вважаючи за повноцінних людей. Польське панство та шляхта називали їх «худобою», «бидлом».
Для подрастающего поколения эта игра — лучшее для самовыражения и удовлетворения любопытства. Поскольку в ней нет правил и обучения, первые часы в игре — постоянный эксперимент. Буквально каждую минуту игрока ждет какая-то находка! Необычная и не слишком красивая графика отходит на второй план, так как в юном возрасте особенно бурно работает воображение. Помимо выживания и сражения с монстрами под покровом ночи игроков особенно привлекает возможность обустроить мир, переделать его под себя, вырыть яму, построить вышку, в конце концов собственный дом — и все это с интуитивно понятным элементарным управлением, которое моментально осваивается. А еще в Майнкрафт очень поиграть по сети — и найти друзей среди других юных исследователей.
По моим наблюдениям, самое популярное развлечение у детишек — ролевые игры. Они строят в игре школы, дома, больницы, мэрию — все, что их окружает в реальной жизни, примеряют на себя роли учителей, врачей, градоначальников и даже охранников — то есть играют в жизнь. Для детей очень ценно, что в игре нет правил — они создают их сами, по своему усмотрению.