1. Лікар відноситься до такої групи працівників A. Робітник B. Спеціаліст C. Керівник
D. Службовець
2. Суб’єктами управління персоналом на підприємстві виступають:
A. працівники підприємства, які задіяні у виробничих підрозділах;
B. функціональні підрозділи апарату управління діяльністю підприємства;
C. кадрові служби та керівники різних рівнів в межах наданих їм повноважень;
D. керівники низових рівнів менеджменту.
3. Сукупність прав і обов'язків працівника, що визначається його трудовими функціями та межами компетентності — це:
A. професія;
B. повноваження; C. спеціальність; D. кваліфікація.
4. Перепідготовка кадрів – це:
A. освоєння працівником нової професії у зв’язку з виробничою необхідністю;
B. процес безпосередньої передачі нових знань співробітникам організації;
C. послідовне удосконалення наявних професійних знань, умінь і навичок, ріст
майстерності;
D. переміщення працівника з одного робочого місця на інше на тимчасовій або
постійній основі.
5. Норма чисельності – це:
A. час, необхідний для виконання визначеної роботи, операції, завдання чи надання послуги;
B. чисельність працівників, які підпорядковуються одному керівнику, виходячи з затвердженого штатного розпису;
C. чисельність промислово-виробничого персоналу, необхідна для перетворення вхідних матеріалів і сировини у готову продукцію;
D. чисельність персоналу, необхідна для виконання визначеного комплексу робіт (функцій) або обслуговування складного агрегату.
6. Правила внутрішнього трудового розпорядку – це документ:
A. який регламентує діяльність певного структурного підрозділу кадрової служби:
його задачі, функції, права, відповідальність;
B. який укладається трудовим колективом з адміністрацією по врегулюванню їх
взаємовідносин в процесі виробничо-господарської діяльності на календарний рік;
C. який визначає порядок найму та звільнення робітників та службовців, основні
обов’язки персоналу, робочий час та його використання, відповідальність за
порушення трудової дисципліни;
D. який регламентує діяльність в рамках кожної управлінської посади і містить вимоги
до працівників в процесі виконання ними службових обов’язків.
7. Для оперативного пошуку даних і одержання різних довідок про працівників, які
працюють, переведені в інші підрозділи, вибули, про загальний і безперервний стаж роботи служба персоналу веде
A. штатний розпис
B. штатно-посадову книгу
C. алфавітну книгу
D. трудову книжку
8. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше
A. 20 календарних днів
B. 24 календарних днів
C. 14 календарних днів
D. 7 календарних днів
Теоретині питання.
1. Опишіть види обліку робочого часу.
2. Розкрийте особливості застосування заохочень працівників
Практичне завдання
3. Складіть штатний розпис на 5 осіб.
К началу XX века Симбирская губерния занимала 49,5 тыс. км² (43 491 вёрст²). Она граничила на севере с Казанской губернией, на востоке с Волгой, отделяющей её от Самарской губернии (охватывая левый берег Волги только в двух местах: напротив Симбирска и в Сызрани), на юге — с Саратовской, на западе — с Пензенской и Нижегородской губерниями.
В 1926 году площадь губернии составляла 34 071[2] км².Территория губернии являлась заселенной с весьма древних времён. Первые более определительные сведения о ней встречаются у арабских писателей, из которых некоторые были здесь лично в 10 , когда Багдадский халифат завел дипломатическую связь с булгарами. По этим источникам, в южной части губернии жили буртасы а по берегу Волги, особенно на северу от того места, где располагался Симбирск, — мордва. В 13 столетии в крае появились татары. В 14 столетии, с усилением князей нижегородских, они распространили свою власть в земле мордовской до верховьев Суры, которая служила границей со стороны ордынских владений. Впрочем, в эту пору, кроме города Курмыша и ещё, быть может, немногих уединённых хуторов или сторожевых пунктов, нижегородские князья ничего здесь не устроили. По всей вероятности, русская колонизация не простиралась здесь далее реки Алатыря. На правом берегу Суры её не было до последней четверти 16, с конца которого водворение русских в пределах нынешней Симбирской губернии делается заметнее.Ещё при царе Иоанне Грозном возник городАлатырь, затем много посёлков в уездах Сызранском и Сенгилеевском. Были устроены острожки для защиты от нападения вольницы и голытьбы, которые всегда держались на Волге, но в конце XVI века особенно усилились вследствие закрепления крестьян за помещиками. В 1648 был основан Симбирск и к юго-западу была устроена оборонительная линия из земляного вала со рвом и деревянным тыном, а по местам и с засеками, башнями и острогами. Она шла и далее, в Пензенскую губернию; остатки её были довольно значительны даже к концу 19в. Прежние укрепленные остроги существовали в то время под именем пригородов и сёл.
Для людей по прежнему сохраняющих в своих умах предрассудки и глупость, будет полезно раскрыть глаза, под воздействием тонкого приема смешение правды с юмором в стихах. При том, что подача автора не ограничивается злословием в сторону пороков, в ней присутствует и поучительная моральная составляющая.