1 Описание контроля качества внешним осмотром и измерениями(Что выявляет, какими инструментами производится, что осматривается и как, что измеряется и как, кто производит, какие операции контролируют). (сварка)
В советский период сложилась административно-командная система, в рамках которой степень огосударствления экономики была крайне высокой, почти полностью отсутствовал легальный частный сектор, и неуклонно расширялась «теневая экономика». После длительного господства этой системы на рубеже 80-х и 90-х гг. XX века начался переход к рыночным отношениям. В рыночной экономике государство, с одной стороны, и предприятия — с другой, следует рассматривать в качестве партнеров. У каждого из них имеются права и обязанности по отношению друг к другу. Так, государство разрабатывает правила игры, которые должны устраивать и его, и предприятия. Разумеется, государство обязано заботиться о том, чтобы правила эти были относительно стабильными, иначе «игра» не получится. Кроме того, государство обязано выполнять свои основные функции — защищать своих граждан и их собственность, а также собственность предприятий. Как известно, главная обязанность предприятий перед государством — своевременная уплата налогов.
Актуальность работы по выбранной теме заключается в попытке проанализировать как сам процесс перехода отношений государства и предприятия от команды к партнёрству, так и становление и развитие рыночных отношений в современной России.
Во о перехода к рыночной экономике, о модели рынка, методах проведения реформ, о том, как будут строиться взаимоотношения государства и предприятия, стали интересовать экономистов с середины 1980-х годов, когда была сформулирована концепция рыночного социализма, не получившая реального осуществления, затем, в начале 1990-х гг дискуссии о различных моделях рыночной экономики, о выборе пути для России (МГУ 1992, 1993 гг., ИМЭМО, ИЭ РАН 1995, 1996, 1997гг.), целый ряд международных конференций. Широко обсуждалась проблема и на страницах экономических журналов ("Во экономики", "Общество и экономика", "Российский экономический журнал", "Мировая экономика и международные отношения", "Экономист" и ряд других). Создавались и отдельные монографии, в которых предлагались пути перехода к рынку. Все это привело к появлению целого ряда работ Л.Абалкина, Д.Львова, О. Богомолова, П.Петракова, В.Кудрова, а затем Д. Кувалина и др.
Несмотря на большое количество исследований в области взаимодействия государства и предприятий, остались не полностью изученными во изменения отношений в период трансформации и поиска оптимального соотношения государства и предприятий в экономике на современном этапе.
Цель курсовой работы состоит в том, чтобы как трансформировались экономические отношения государства и предприятий в процессе перехода от плановой экономики к рыночной. А также определить перспективы и проблемы развития этих отношений в России в настоящее время.
Для достижения поставленной цели были сформулированы и решены следующие задачи:
рассмотреть советскую модель экономики;
показать особенности взаимоотношения государства и предприятия в советский период;
выявить причины и необходимость реформирования советской экономики;
обозначить основные направления и результаты реформ в экономике России в 90-е годы XX века как изменялись отношения государства и предприятия в период трансформации;
проанализировать взаимоотношения предприятий и государства в России в XXI веке.
Предметом исследования являются экономические отношения, возникающие между хозяйствующими субъектами и государством в экономической и социальной сферах деятельности.
Объектом исследования является процесс взаимодействия государства и предприятий.
Информационную базу работы составляют труды отечественных экономистов, академических институтов, освещающие перестроечные процессы, материалы ИЭ РАН, а также материалы, опубликованные в экономических журналах, периодической печати, законодательные акты правительства.
При написании работы использовались следующие методы исследования: сравнительный анализ, системный метод, историко-описательный метод.
Указанные цели и задачи исследования определили структуру работы, которая состоит из введения, двух глав, заключения и списка литературы
У неперевершеному романі усіх часів «Майстер і Маргарита» його автор Михайло Булгаков відтворив три світи, які у творі існують незалежно один від одного, паралельно, але час від часу переплітаються, перетинаються, тим самим надають романові особливого художнього змісту. Це земний, космічний і біблійний світи.
Земний світ у романі передається через зображення життя Москви тридцятих років минулого століття. У цьому світі діють основні персонажі твору. Але реальний світ виявляється незахищеним від дії другого світу — космічного. Через це реальні люди божеволіють, зникають, а ті, хто піддавав сумніву існування інших світів, навіть вмирають. За задумом автора, саме такою незахищеною і слабкою була офіційна релігійна ідеологія того часу – так званий атеїзм.
Космічний світ у романі представлений Воландом та його оточенням. У сеансах чорної магії цього героя добре відчувається іронія над психологією і світоглядом персонажів реального, земного світу. Це і дощ із грошей під час виступу мага, і нещадність до Бенгальського, який хотів розвінчати трюки, і фраза Воланда про людей: «Що ж, вони – люди. Люблять гроші, але це завжди було. Людство любить гроші, хоч би з чого ті не були зроблені. Легковажні... Та милосердя інколи достукується до їхніх сердець».
Третій, біблійний світ, зображений в романі, постає у окремих історіях про Юду, Левія Матвія, Понтія Пілата та Ієшуа Га-Ноцрі. Ці історії вражають яскравими описами, діалогами і мудрістю: «У білому плащі з кривавим підбоєм, по-кавалерійському шаркаючи ногами, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома половинами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат». Автор не ставив за мету копіювати біблійні тексти, він просто вніс у твір своє світобачення подій тих далеких часів.
Змалювавши у романі три окремих світи, Булгаков підкреслив великий розрив між ними. Земні турботи, низинні пристрасті призводять до того, що люди забувають про Божі заповіді, навіть заперечують існування Бога, як це робив Іван Бездомний та багато інших. За таких обставин одвічні людські цінності відсуваються на другий план, затьмарюються повсякденними проблемами і турботами. А це означало для письменника, що світ не тільки змінився, а й втратив свою духовну суть.
Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» з його трьома світами — це попередження людству про порушення законів буття, про втрату рівноваги духовного і матеріального. Однак письменник зауважує, що ще не пізно зупинитися, все переосмислити і повернутися до витоків моралі і духовності.
В советский период сложилась административно-командная система, в рамках которой степень огосударствления экономики была крайне высокой, почти полностью отсутствовал легальный частный сектор, и неуклонно расширялась «теневая экономика». После длительного господства этой системы на рубеже 80-х и 90-х гг. XX века начался переход к рыночным отношениям. В рыночной экономике государство, с одной стороны, и предприятия — с другой, следует рассматривать в качестве партнеров. У каждого из них имеются права и обязанности по отношению друг к другу. Так, государство разрабатывает правила игры, которые должны устраивать и его, и предприятия. Разумеется, государство обязано заботиться о том, чтобы правила эти были относительно стабильными, иначе «игра» не получится. Кроме того, государство обязано выполнять свои основные функции — защищать своих граждан и их собственность, а также собственность предприятий. Как известно, главная обязанность предприятий перед государством — своевременная уплата налогов.
Актуальность работы по выбранной теме заключается в попытке проанализировать как сам процесс перехода отношений государства и предприятия от команды к партнёрству, так и становление и развитие рыночных отношений в современной России.
Во о перехода к рыночной экономике, о модели рынка, методах проведения реформ, о том, как будут строиться взаимоотношения государства и предприятия, стали интересовать экономистов с середины 1980-х годов, когда была сформулирована концепция рыночного социализма, не получившая реального осуществления, затем, в начале 1990-х гг дискуссии о различных моделях рыночной экономики, о выборе пути для России (МГУ 1992, 1993 гг., ИМЭМО, ИЭ РАН 1995, 1996, 1997гг.), целый ряд международных конференций. Широко обсуждалась проблема и на страницах экономических журналов ("Во экономики", "Общество и экономика", "Российский экономический журнал", "Мировая экономика и международные отношения", "Экономист" и ряд других). Создавались и отдельные монографии, в которых предлагались пути перехода к рынку. Все это привело к появлению целого ряда работ Л.Абалкина, Д.Львова, О. Богомолова, П.Петракова, В.Кудрова, а затем Д. Кувалина и др.
Несмотря на большое количество исследований в области взаимодействия государства и предприятий, остались не полностью изученными во изменения отношений в период трансформации и поиска оптимального соотношения государства и предприятий в экономике на современном этапе.
Цель курсовой работы состоит в том, чтобы как трансформировались экономические отношения государства и предприятий в процессе перехода от плановой экономики к рыночной. А также определить перспективы и проблемы развития этих отношений в России в настоящее время.
Для достижения поставленной цели были сформулированы и решены следующие задачи:
рассмотреть советскую модель экономики;
показать особенности взаимоотношения государства и предприятия в советский период;
выявить причины и необходимость реформирования советской экономики;
обозначить основные направления и результаты реформ в экономике России в 90-е годы XX века как изменялись отношения государства и предприятия в период трансформации;
проанализировать взаимоотношения предприятий и государства в России в XXI веке.
Предметом исследования являются экономические отношения, возникающие между хозяйствующими субъектами и государством в экономической и социальной сферах деятельности.
Объектом исследования является процесс взаимодействия государства и предприятий.
Информационную базу работы составляют труды отечественных экономистов, академических институтов, освещающие перестроечные процессы, материалы ИЭ РАН, а также материалы, опубликованные в экономических журналах, периодической печати, законодательные акты правительства.
При написании работы использовались следующие методы исследования: сравнительный анализ, системный метод, историко-описательный метод.
Указанные цели и задачи исследования определили структуру работы, которая состоит из введения, двух глав, заключения и списка литературы
У неперевершеному романі усіх часів «Майстер і Маргарита» його автор Михайло Булгаков відтворив три світи, які у творі існують незалежно один від одного, паралельно, але час від часу переплітаються, перетинаються, тим самим надають романові особливого художнього змісту. Це земний, космічний і біблійний світи.
Земний світ у романі передається через зображення життя Москви тридцятих років минулого століття. У цьому світі діють основні персонажі твору. Але реальний світ виявляється незахищеним від дії другого світу — космічного. Через це реальні люди божеволіють, зникають, а ті, хто піддавав сумніву існування інших світів, навіть вмирають. За задумом автора, саме такою незахищеною і слабкою була офіційна релігійна ідеологія того часу – так званий атеїзм.
Космічний світ у романі представлений Воландом та його оточенням. У сеансах чорної магії цього героя добре відчувається іронія над психологією і світоглядом персонажів реального, земного світу. Це і дощ із грошей під час виступу мага, і нещадність до Бенгальського, який хотів розвінчати трюки, і фраза Воланда про людей: «Що ж, вони – люди. Люблять гроші, але це завжди було. Людство любить гроші, хоч би з чого ті не були зроблені. Легковажні... Та милосердя інколи достукується до їхніх сердець».
Третій, біблійний світ, зображений в романі, постає у окремих історіях про Юду, Левія Матвія, Понтія Пілата та Ієшуа Га-Ноцрі. Ці історії вражають яскравими описами, діалогами і мудрістю: «У білому плащі з кривавим підбоєм, по-кавалерійському шаркаючи ногами, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома половинами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат». Автор не ставив за мету копіювати біблійні тексти, він просто вніс у твір своє світобачення подій тих далеких часів.
Змалювавши у романі три окремих світи, Булгаков підкреслив великий розрив між ними. Земні турботи, низинні пристрасті призводять до того, що люди забувають про Божі заповіді, навіть заперечують існування Бога, як це робив Іван Бездомний та багато інших. За таких обставин одвічні людські цінності відсуваються на другий план, затьмарюються повсякденними проблемами і турботами. А це означало для письменника, що світ не тільки змінився, а й втратив свою духовну суть.
Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» з його трьома світами — це попередження людству про порушення законів буття, про втрату рівноваги духовного і матеріального. Однак письменник зауважує, що ще не пізно зупинитися, все переосмислити і повернутися до витоків моралі і духовності.