З грецької мови поняття «космос» означає пристрій, порядок, стрункість. Ще в Древній Греції філософи розглядали Всесвіт як гармонійну впорядковану систему, де зіставлялися хаос і безлад.
Під космосом мається на увазі щось єдине, яке підпорядковується загальним законам і знаходиться за межами атмосфери Землі. Людина більш-менш ретельно досліджувала навколоземний простір космосу: побудувала ракети і запустила штучні супутники планети. З моменту польотів людини в космос область дослідження Всесвіту розширилося.
астрономи вважають, що матерія і простір виникли в ході потужного вибуху чогось щільного та гарячого. Вибух стався 10-20 млрд. років тому. З тих пір Всесвіт безперервно охолоджується і розширюється. У перші секунди після великого вибуху електрони і кварки перетворилися в молекули й атоми, з’явився кисень.
Оскільки процеси розширення Всесвіту тривають, то вчені розглядають різноманітні сценарії його розвитку в майбутньому. Так, перший сценарій говорить, що він може стискуватися в точку. Цей нестійкий стан призведе до незворотного процесу – Всесвіт зникне за одну мить. Якщо він буде далі розширюватися, то температури будуть врівноважуватися і у всіх точках простору стануть однаковими. Зірки будуть віддалятися одна від одної, охолонуть і перестануть випромінювати світло. Чорні діри стануть «випаровуватися» і зникнуть. Також є ще один сценарій – сила взаємного тяжіння зупинить процес розширення і галактики почнуть падати одна на одну.
Различные виды искусства отличаются прежде всего изображения, материалом, который используют авторы: в живописи – краски, в музыке – звуки, в танце – движение, в театральной постановке – игра актеров, а в литературе – слово. Являясь порождением мышления человека, слово обращается прежде всего к нашему разуму, воображению (а не к органам чувств: зрению, слуху) . Слово требует особых интеллектуальных усилий, активного читательского воображения. Литература ― искусство слова, которое отличается от других искусств своим материалом. Слово в чем-то ограничивает наше восприятие, а живопись, скульптура, музыка универсальны. С одной стороны, это недостаток литературы, но с другой ― ее достоинство, т. к. слово может передавать и пласт. , и звук. , и динамич. образ. С слово можно описать и портрет, и пейзаж (описательная функция) . Слово может передать звучащую музыку, может передать только общее впечатление от музыки. Слово в литературе также может передавать динамику, воссоздавать какой-то динамический ряд. Тогда слово выступает в повествовательной функции. Слово ― важнейший элемент конструирования художественного образа в литературе, законченная смысловая единица. В отличие от остальных видов искусства (живописи, скульптуры, музыки, танца и др.) , обладающих непосредственно предметно-чувственной формой, творимой из какого-либо материального объекта (краска, камень) или действия (движение тела, звучание струны) , Литература создаёт свою форму из слов, из языка, который, имея материальное воплощение (в звуках и опосредованно — в буквах) , действительно постигается не в чувственном восприятии, а в интеллектуальном понимании. Т. о. , форма Литература включает в себя предметно-чувственную сторону — определённые комплексы звуков, ритм стиха и прозы (причём, эти моменты воспринимаются в той или иной мере и при чтении «про себя») ; но эта непосредственно чувственная сторона литературной формы приобретает реальное значение лишь в её соотношении и взаимодействии с собственно интеллектуальными, духовными пластами художественной речи.
З грецької мови поняття «космос» означає пристрій, порядок, стрункість. Ще в Древній Греції філософи розглядали Всесвіт як гармонійну впорядковану систему, де зіставлялися хаос і безлад.
Під космосом мається на увазі щось єдине, яке підпорядковується загальним законам і знаходиться за межами атмосфери Землі. Людина більш-менш ретельно досліджувала навколоземний простір космосу: побудувала ракети і запустила штучні супутники планети. З моменту польотів людини в космос область дослідження Всесвіту розширилося.
астрономи вважають, що матерія і простір виникли в ході потужного вибуху чогось щільного та гарячого. Вибух стався 10-20 млрд. років тому. З тих пір Всесвіт безперервно охолоджується і розширюється. У перші секунди після великого вибуху електрони і кварки перетворилися в молекули й атоми, з’явився кисень.
Оскільки процеси розширення Всесвіту тривають, то вчені розглядають різноманітні сценарії його розвитку в майбутньому. Так, перший сценарій говорить, що він може стискуватися в точку. Цей нестійкий стан призведе до незворотного процесу – Всесвіт зникне за одну мить. Якщо він буде далі розширюватися, то температури будуть врівноважуватися і у всіх точках простору стануть однаковими. Зірки будуть віддалятися одна від одної, охолонуть і перестануть випромінювати світло. Чорні діри стануть «випаровуватися» і зникнуть. Також є ще один сценарій – сила взаємного тяжіння зупинить процес розширення і галактики почнуть падати одна на одну.
Различные виды искусства отличаются прежде всего изображения, материалом, который используют авторы: в живописи – краски, в музыке – звуки, в танце – движение, в театральной постановке – игра актеров, а в литературе – слово. Являясь порождением мышления человека, слово обращается прежде всего к нашему разуму, воображению (а не к органам чувств: зрению, слуху) . Слово требует особых интеллектуальных усилий, активного читательского воображения. Литература ― искусство слова, которое отличается от других искусств своим материалом. Слово в чем-то ограничивает наше восприятие, а живопись, скульптура, музыка универсальны. С одной стороны, это недостаток литературы, но с другой ― ее достоинство, т. к. слово может передавать и пласт. , и звук. , и динамич. образ. С слово можно описать и портрет, и пейзаж (описательная функция) . Слово может передать звучащую музыку, может передать только общее впечатление от музыки. Слово в литературе также может передавать динамику, воссоздавать какой-то динамический ряд. Тогда слово выступает в повествовательной функции. Слово ― важнейший элемент конструирования художественного образа в литературе, законченная смысловая единица. В отличие от остальных видов искусства (живописи, скульптуры, музыки, танца и др.) , обладающих непосредственно предметно-чувственной формой, творимой из какого-либо материального объекта (краска, камень) или действия (движение тела, звучание струны) , Литература создаёт свою форму из слов, из языка, который, имея материальное воплощение (в звуках и опосредованно — в буквах) , действительно постигается не в чувственном восприятии, а в интеллектуальном понимании. Т. о. , форма Литература включает в себя предметно-чувственную сторону — определённые комплексы звуков, ритм стиха и прозы (причём, эти моменты воспринимаются в той или иной мере и при чтении «про себя») ; но эта непосредственно чувственная сторона литературной формы приобретает реальное значение лишь в её соотношении и взаимодействии с собственно интеллектуальными, духовными пластами художественной речи.
надеюсь я