1) С этого метода можно изменить направление мысли другог человека, предъявив ему факты и неоспоримые аргументы и логику: А) убеждение Б) пример В) внушение Г) разъяснение 2) Самый действенный наглядный метод, который копируем с тех, кого видим чаще всего: А) пример Б) упражнение В) приручение Г) внушение 3) С этого метода родители, воспитатели, учителя и вожатые прививают хорошие манеры: А) приучение Б) воздействие В) воспитательная беседа Г) пояснение 4) Высшая степень убеждения, основанная на безусловном доверии и уважении: А) внушение Б) объяснение В) диалог Г) рассказ 5) Универсальный метод воспитания для любого возраста, но больше всего подходит дошкольному и младшему возрасту детей: А) упражнение Б) поручение В) требование Г) игра от вожатсих деятельности,
?!
Удержание вещи как обеспечение погашения финансового обязательства
Удержание вещи как обеспечение погашения финансового обязательства
24.04.2019
Гражданский кодекс РФ (ГК РФ) не дает четкого объяснения понятию удержания вещи. Однако, основываясь на п. 1 ст. 329 ГК РФ, можно сделать однозначный вывод о легальности использования этого если дело касается обеспечения обязательств, возникших вследствие правоотношений сторон, вытекающих из договора гражданской сделки.
Ст. 359 ГК РФ перечисляет ряд признаков вышеупомянутого
1. Объектом удержания (залога) выступает вещь – движимое имущество.
2. Вещь должна принадлежать физическому или юридическому лицу (ЮЛ) или индивидуальному предпринимателю (ИП), чье обязательство вытекает из гражданской сделки (предполагается наличие договора) и подлежит обеспечению. Объект удержания возвращается владельцу после удовлетворения кредиторских требований в полном объеме.
3. Под непогашенным обязательством может пониматься и неоплата указанной вещи (например, связанных с ней издержек).
4. Удержание вещи кредитором считается легитимным до момента исполнения контрагентом (должником) обязательств, которые обеспечивает принадлежащее ему движимое имущество, переданное в качестве залога.
Эти признаки носят диспозитивный характер – они могут изменяться по обоюдному соглашению сторон.
I. Прописывается ли в договоре порядок обращения взыскания на удерживаемую вещь?
Да. Такой порядок может быть прописан, если имеется задолженность. Арендодатель вправе удерживать имущество должника, чтобы обеспечить исполнение своих требований.
II. Почему необходимо прописывать порядок и реализации права на взыскание?
Чтобы возникло право на удержание вещи, необходимо наличие трех составляющих:
1. Имущество, принадлежащее должнику, фактически должно находиться во владении кредитора (арендодателя). Пример: лицо, снимающее торговую площадь, при въезде осуществило ввоз продукции, оборудования, инвентаря.
2. Наступление срока исполнения обязательств.
3. Право на удержание вещи не должно исключаться соглашением обеих сторон. Пример: договор вообще не содержит условий удержания имущества.
Их все желательно отразить в соглашении, чтобы подтвердить правомерность соблюдения интересов кредитора.
III. Почему необходим соответствующий договор?
В качестве ответа на этот вопрос можно привести кейс Конституционного суда РФ от 2008 года.
Кредитор сдал помещение должнику. Заключать соответствующего договора с контрагентом он не стал. Арендатор ввез имущество, но сам так и не въехал. Кредитор стал удерживать его вещи. Должник обратился к сотрудникам правоохранительных органов и написал заявление об удержании имущества. Кредитора осудили по ст. 330 Уголовного кодекса РФ (УК РФ) «Самоуправство».
Вывод: без соответствующего договора имущество удерживать нельзя. Также требуется, чтобы наступил срок исполнения обязательств.
IV. Можно ли отсрочить ли отсрочить реализацию удержанного кредитором имущества?
Да. Согласно судебной практике владелец вещи, подав ходатайство в уполномоченную инстанцию, может отсрочить ее реализацию на 1 год.
V. Каковы действия кредитора при наличии в договоре аренды пункта о порядке удержания вещи?
Если при возникновении просрочки погашения арендатором обязательства перед арендодателем первый оставил в съемном помещении имущество, второму следует направить уведомление о наличии у него вещей должника. Письмо должно содержать предупреждение, что на объект будет обращено соответствующее взыскание.
Существуют три реализации удержанного имущества (любой из них выбирается на усмотрение кредитора):
1. Публичные торги.
2. Продажа частному лицу (например, через электронные торговые площадки).
3. Commissoria lex. Это добавочное соглашение сторон, содержащее условие, по которому залог (конкретная вещь) переходит в собственность кредитора без предварительной оценки, если должник не погашает свое обязательство в срок.
VI. Каковы сроки перехода во владение кредитора оставленной должником вещи?
При просрочке платежа кредитор обязан уведомить должника о своих дальнейших действиях. С момента направления соответствующего письма должно пройти минимум 10 календарных дней. Согласно 165.1 ГК РФ хранение на почте не забранного должником уведомления составляет 30 календарных дней.
Розгром північно-східних князівств нічому не навчив українську знать. Князі продовжували ворогувати один з одним і навіть не робили спроб об’єднатися для відсічі ворожого нападу. Кожен вважав, що до нього черга не дійде, а якщо й дійде, то він відсидиться за міцними міськими мурами. Навесні 1239 р. монголо-татари вторглися у порубіжні українські землі. Після короткочасного відпочинку монголо-татарські загони рушили на захід, руйнуючи на своєму шляху міста й села. Населення України мужньо обороняло свої оселі, майно й власне життя. Запеклий опір загарбникам вчинили захисники Вишгорода, Білгорода, Володимира та багатьох інших міст і городиш. Безприкладний героїзм виявили захисники невеликого городища Райки на Житомирщині. Тривалий час вони відбивали штурми татар, і навіть коли ті вдерлися в городище, продовжували битися з ними на вулицях і в будинках. Майже вся територія городища була всіяна трупами чоловіків, жінок та дітей. Але розрізнені острівці народного опору не могли врятувати Україну, і в 1241 р. Її надовго завоювали монголо-татари. Потім настала черга інших європейських країн, зокрема Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини. Наштовхнувшися на героїчний опір південних слов’ян, ослаблена армія монголо-татар у 1242 р. відійшла на схід. У пониззі Волги монголо-татари утворили свою державу — Золоту Орду із столицею в Сараї.
З втратою політичної самостійності в історії України почався новий етап. Змінилися форми політичної влади, розстановка суспільних сил, соціально-економічне становище населення, зовнішньополітичні відносини, почалося пристосування всіх форм життя до нових умов існування. Золотоординські хани тримали під контролем внутрішнє життя, намагалися будь-що не допустити відродження єдиної Української держави. Для цього вони розпалювали ворожнечу ніж місцевими князями й не давали нікому зміцнитися. Київ і Київська земля спочатку були передані у відання володимиро-суздальських князів, а потім під владу ханських намісників. Київський князь Михайло Всеволодович хоч і повернувся до Києва, але жив за містом, на острові, а в 1246 р. був убитий в Сараї. Київська земля збезкняжіла, князівські роди не претендували на вищу владу. Переяславське князівство взагалі припинило існування як окреме територіально-політичне об’єднання. Чернігів із землями відійшов до Брянського князівства. Постійні грабіжницькі набіги монголо-татарських правителів на лівобережні українські землі супроводжувалися винищенням людей, занепадом сільського господарства та ремесла. Представники місцевих князівських родин у другій половині XIII ст. не наважувалися на збройне протистояння могутній імперії.
Посилення Української держави не відповідало інтересам Золотої Орди. Щоб розчленувати її на окремі уділи, хан Батий восени 1245 р. наказав Данилу Галицькому: «Віддай Галич!». Змушений відвідати столицю Золотої Орди, Данило Романович ціною всіляких принижень і визнанням васальної залежності від хана утримав за собою князівський стіл. Це дало йому змогу почати підготовку до визволення українських земель від поневолювачів. Разом з тим він уклав проти Золотої Орди союз із своїм зятем князем володимиро-суздальським, а також польськими, литовськими князями та угорським королем. Заради своєї мети галицько-волинський князь пішов на зближення з римською курією. Але після розгрому в 1252 р. ординцями володимиро-суздальського князя Галицько-Волинська держава залишилася фактично віч-на-віч з наймогутнішим у світі супротивником. Це знову змусило князя відновити зв’язки з римською курією й навіть коронуватися в 1253 р. в Дорогичині. Та переконавшися в нездатності Риму організувати хрестовий похід проти Золотої Орди, Данило Галицький припинив з нею стосунки.
Почалося визволення Галичини й Волині від нечисленних татарських загонів і колабораціоністів з деяких місцевих феодалів. Спільно галичани й волиняни в 1252 р. вигнали татарську орду хана Куремсн з пониззя за Дністер. Протягом 1254— 1255 рр. дружини Данила й Василька Романовичів та Лева Даниловича звільнили Болохівщину, а також землі вздовж Бугу, Случі й Тетерева. Галицько-Волинська держава на кілька років здобула незалежність від Золотої Орди. Але в 1259 р. на кордонах Волині з’явилося об’єднане татарське військо, послане великим ханом для упокорення повсталих народів. Щоб вберегти своє дітище від розгрому, Данило Галицький був змушений виконати наказ про знищення міських укріплень. Галичина й Волинь знову виявилися беззахисними перед загарбниками, а сам князь мусив підтвердити васальну залежність від Золотої Орди й направити свою дружину на до татарам у їхньому поході проти Польщі та Литви.
Пояснення: