1.що ви можете сказати про походження Євгенія Онєгіна? Яку освіту і виховання здобув? На вашу думку, Онєгін був справді освіченою людиною? 2. У якій галузі він був справжнім генієм? Яку науку засвоїв найкраще?
3. знайдіть опис кабінету та одягу євгенія Онєгіна. Як характеризує героя його помешкання та вбрання?
6. Розкажіть про життя Онєгіна в селі. Які нововведення він зробив? Які стосунки мав із сусідами? Спробуйте пояснити, чому всі припинили дружбу з ним?
7.Як соціальне середовище вплинуло на життя Онєгіна?
8. Чим він вирізнявся з-поміж свого оточення? що спричинило передчасне "старіння" душі Онєгіна?
12. Чому потоваришували Ленський і Онєгін? Що зблизило їх?
13. у чому полягає різниця між ними? Як Пушкін пише про це?
17. Чи міг Онєгін відмовитися від дуєлі? Що йому завадило це зробити?
Идеи о необходимости и преимуществах объединения всех компьютеров в сеть посещали лучшие умы еще в середине 20 века. В 1962 году свои взгляды на проблему высказал Дж. Ликлайдер из Массачусетского технологического института (США). Спустя два месяца, Ликлайдер уже возглавил работу исследовательского компьютерного проекта в Управлении перспективных исследований и разработок Министерства обороны США.
Первая сеть, объединившая всего 4 компьютера, получила название ARPANet. Ее основной задачей было обеспечение связи между военными и учебными заведениями в случае третьей мировой войны.
В России многочисленные пользователи впервые получили доступ в виртуальную сеть, благодаря сети RELCOM, увидевшей свет в 1990г.
Удачи!
Қорқыт атаның нақыл сөздері адам мәселесі, оның өмір сүру қағидалары, мақсат-мұраттары және қоғам мен ұлттық болмыс хақындағы әлеуметтік- тұрмыстық толғаныстарына алып келеді. Онда халқының болашағы, жалпы адамгершілік құндылықтар мен қасиеттерді сақтау, тәлім-тәрбие, ата салтын, дәстүрін құрметтеу мен қастерлеу мәселелері сөз болды. Қорқыт Атаны жалпы түркі халықтарының мәдени-дәстүрінің негізін салушылардың бірі деп қарастыруға болады. Қорқыт ата дана-ақылшы ретінде, біріншіден, даналық толғаныстары мен тұжырымдары, өсиетнамалардан, ғибратнамалар арқылы көрінсе, екіншіден, жырларының идеясы мен ішкі формасынан, үшіншіден, әрбір жыр соңындағы қорытынды сөздерінің ақыл-кеңестері мен батасынан сезімдік сипатты тәлімдік-тәрбиелік ой толғаныстарынан байқатады.