1) Ученый, который первым ввел термин «социология»? А. И. Конт
В. Г. Спенсер
С. Р. Олсон
Д. К. Маркс
Е. М. Вебер
2) Изучает общественные организации и их деятельность:
А. Структурно-функциональная теория
В. Социология
С. Дисфункция
Д. Явные функции
Е. Подземные функции

3) Процесс изучения правил, практик и ценностей, необходимых для участия в культуре и обществе.
А. Социология
В. Культурные исследования
С. Краеведение
Д. Ассимиляция
Е. Контркультуры
4) Немецкий социолог: «Я был одним из бастующих (социологов) коллективных концепций»:
А. М. Вебер
В. О. Конте
С. К. Маркс
Д. Э. Дюркгейм
Е. Г. Спенсер
5) Как называется отражать проблемы личности, основные социальные структуры хотя бы частично?
А. Социальное воображение
В. Социальная структура
С. Социология
Д. Социальное действие
Е. Социологические основы

6) Что привело к развитию социологии как настоящей науки?
А. Революция в Европе XIX века
В. Социальное воображение
С. Эмпирические исследования
Д. Проблемы в обществе
Е. Противоречия того времени
7) Как называется стабильная и сложная социальная структура, отвечающая базовым потребностям человека
А. Институт
В. Перспектива
С. Положение дел
Д. Индивидуальный
Е. Социальные отношения
8) В работе Д. Бринкерхофа «Основы социологии», каким направлением социологии мы управляем своей повседневной жизнью?
А. Драматургия
В. Оказывать влияние
С. Институт
Д. Обоснование
Е. обратить внимание

9) Социолог: «Социальная стабильность требует правильного баланса между социальным порядком и свободой»?
А. Э. Дюркгейм
В. Г. Спенсер
С. К. Маркс
Д. М. Вебер
Е. Д. Адамс
10) Один из первых исследователей, предложивших использовать научные методы в социальных ситуациях?
А. О. Конте
В. Г. Спенсер
С. К. Маркс
Д. М. Вебер
Е. В. Эдвард

Мабуть, немає такої людини, котра б не замислювала­ся про сутність товариськості, дружби. У ранній юності ці питання хвилюють особливо, від них залежить роз­в'язання життєвих проблем.

Потреба в дружбі існувала в усі часи і в усіх народів, існує ця потреба і у сучасних людей. І не дивно, що сьогодні багато дітей вважають справжню дружбу рідкіс­тю й відносять її до минулого. Позаяк у поняття «друж­ба» кожен вкладає свій сенс. Спробуємо разом з ученими розібратися, чим відрізняється товариськість і дружба, яке значення вкладають у ці поняття сьогодні й яке вкладали раніше.

Товариськість і дружба — це сталі експресивні між-особистісні стосунки. Товариськість — це стосунки на ґрунті приналежності до того самого колективу. Друж­ба — це стосунки на ґрунті індивідуального вибору та особистої симпатії. Дуже часто товариські стосунки пере­ростають у дружні. Спільна діяльність у колективі згурто­вує, допомагає зробити вибір. Прислів'я говорять: «Ро­зумний товариш — половина дороги», «Не пізнавай то­вариша за три дні, а пізнавай за три роки», «Справжні друзі пізнаються в біді».

Друзями можуть бути й сусіди, й ті, хто живе в інших місцях, якщо їх об'єднують духовні інтереси. У спілку­ванні друзів важливі спільні заняття й захоплення, дозвілля, обмін думками. Найчастіше в юнацькому віці друзів шукають серед ровесників, керуючися рівністю у стосунках та взаєморозумінням. У дорослих дружба інша, вона багато в чому відрізняється від юнацької. Й це зрозуміло: різні проблеми, турботи — дорослим не вис­тачає часу на такі бажані спілкування через сімейні обов'язки, службові справи, а юним куди той час подіти, немає де його провести, немає де докласти силу; у до­рослих — проблема, де дістати, де взяти; у юних — проблема, як знайти взаєморозуміння, споріднену душу, як утвердити себе. Хто може краще зрозуміти тебе?

Звичайно, такий, як і ти. Але чому не кожний, а тільки деякі з ровесників?

На всі ці питання намагаються відповісти вчені. Саме намагаються, позаяк сьогодні в людині занадто багато загадок. «Раніше мені здавалося: веселий любить весело­го, маленький—маленького, слабкий—слабкого, що, мовляв, сам порядний і шукає порядних друзів. Справді, й так буває, тільки не завжди. Раніше я навіть радив, кому з ким дружити; тепер я не люблю втручатися, не знаю»,— такою є думка письменника й лікаря Януша Корчака. Але є й інші думки. Фундатор психоаналітичної теорії 3. Фрейд дружбу, як і будь-який інший людський потяг і прихильність, вважав формою статевого потягу.

У книзі «Дружба» професор І. С. Кон висловлює свою думку стосовно причин, які впливають на вибір друзів. Це і спільність статі, віку, збіг чи подібність поглядів, інтересів, рис характеру. «Проте друг — не просто друг, а саме інше Я; друзі покликані не дублюва­ти, а взаємозбагачувати один одного».

Дружбу, на відміну від інших міжособистісних стосун­ків, характеризують близькі, довірливі стосунки, спільні інтереси, прихильності. В словнику з етики є таке визна­чення дружби: «Дружба — форма міжособистісних сто­сунків, яка базується на спільності інтересів і взаємному вподобанні».

Психологами було проведено опитування, в результаті якого визначили головні неписані правила дружби. Ось деякі з них: ділитися новинами про свої успіхи, добро­вільно допомагати у разі потреби й намагатися, щоб другу було приємно в твоєму товаристві; впевненість у другові й довіра до нього; захищати друга за його відсут­ності; бути толерантним до його друзів; не критикувати друга публічно, зберігати довірені таємниці.

Пошук друга в юнацькому віці пов'язаний з потребою в інтимному спілкуванні. Ти відкриваєш свій внутрішній світ, по-новому відчуваєш себе, тобі хочеться бути водночас і таким, як усі, і зовсім не подібним до інших. Змінюються мова спілкування, стиль одягу, манери поведінки, вони стають перепусткою в особливий світ, який інколи не зможуть зрозуміти навіть найкращі батьки. Зрозуміти зможуть такі, як ти сам, твої ровесни­ки. Почуття самотності, внутрішня порожнеча посилюють потребу знайти споріднену душу, здатну зрозуміти тебе. Пошук друга, який вміє бути відданим, береже таємниці, з яким можна обговорити всі проблеми, інко­ли буває дуже тривалим — це залежить від типу особис­тості, від її вимогливості, уподобань

Объяснение:

Причины возникновения глобальных экологических проблем.
Эти проблемы возникли не сразу. Они зрели постепенно и во второй половине 20 века приобрели поистине планетарные масштабы. Причин их возникновения много,

наиболее очевидны и важны следующие из них:
1) демографический взрыв, в результате которого в течение каждых десяти лет население Земли вырастает на величину, населению Китай. Это во многом провоцирует продовольственную, энергетическую, сырьевую проблемы и как следствие- экологическую проблему

Пути решения экологических проблем
эффективная переработка мусора и всяких отходов
переход на экологически безопасное топливо, которое не загрязняет воздух
ужесточение контроля и наказаний за загрязнение окружающей среды и за браконьерство
7 янв. 2017 г.