1. во сколько раз звезда 1m ярче звезды 6m? звезда 0m ярче звезды 5m? звезда 3m ярче звезды 8m? 2. во сколько раз звезда 1m ярче звезды 2m? звезда 2m ярче звезды 4m? звезда 4m ярче звезды 7m? 3. во сколько раз звезда 1m слабее звезды 0m? звезда 6m слабее звезды 3m? звезда 8m слабее звезды 4m? 4. во сколько раз вега (0m) ярче полярной (2m)? 5. во сколько раз капелла (0,21m) ярче поллукса (1,21m)? ригель (0,34m) ярче регула (1,34m)? 6. сколько слабых звёзд (6m) может заменить по блеску одну звезду 1m? одну звезду 2m? одну звезду 3m? 7. сколько слабых звёзд (6m) может заменить по блеску венеру (-4m)? 8. лучшим современным наземным телескопам доступны объекты до 26m. во сколько раз более слабые объекты могут они зафиксировать по сравнению с невооружённым глазом? 9. шаровое скопление состоит из миллиона звёзд с видимой величиной 19m. какова суммарная звёздная величина скопления? видно ли оно невооружённым глазом? 10. 24 октября 2007 года комета холмса при вспышке увеличила свой блеск от 17m до 3m. во сколько раз увеличился блеск кометы? 11. что лучше освещает землю: сириус (-1,5m) или все звёзды от 5m до 6m, которых на полусфере ночного неба около 1600?
У періоди втрати Україною державної незалежності і поділу її території між сусідніми державами на українських етнічних землях створювались колоніальні органи управління та поступово поширювався адміністративно-територіальний устрій метрополії. В Україні першими спробами адміністративно-територіального поділу можна вважати існування земель-князівств за часів Київської Русі.
У IX—XII століттях територія сучасної України поділялася на Київську, Чернігово-Сіверську, Переяславську, Волинську і Галицьку землі, які входили до складу Київської держави. Деякі менші землі, через низький економічний і політичний рівень розвитку, входили до складу Київського князівства, зокрема Полянська (Руська), Турово-Пінська і Древлянська землі. Землі-князівства поділялись на волості, центрами яких були міста — «городи».
За політичним устроєм Київська Русь являла собою державне утворення у формі монархії. На чолі держави стояв великий князь київський, який зосереджував у своїх руках усю повноту законодавчої, виконавчої, судової і військової влади. Внутрішнє управління державою здійснювали численні княжі управителі. На найвищі адміністративні посади призначались представники великокнязівського роду або намісники (посадники) і тисяцькі. Згодом провідне місце серед київських урядовців займав двірський, або дворецький, основна діяльність якого була пов’язана з управлінням князівським двором. Розгляд судових справ здійснював сам князь. За дорученням князя судові функції міг виконувати хтось із бояр, найчастіше дворецький. На місцях судочинством найчастіше займався спеціальний київський урядник — тивун (тіун). Найрізноманітніші функції при дворі виконували печатник, стольник, покладник, сідлецький, а також дрібніші чиновники — биричі, отроки, дітські, городники, митники та інші.
Объяснение:
відноситься до основних невизначуваних понять геометрії. Площина безмежна. У практичних застосуваннях, як правило використовуються ті або інші її частини, обмежені якою-небудь плоскою замкнутою лінією. Обмежену частину площини називають відсіком площини.
5.1. Задання площини
5.1.1. Задання площини трьома точками
Для того, щоб задати площину в просторі, досить задати три її точки, не лежачі на одній прямій. Щоб переконатися в цьому, зайдіть сюди (рис.5.1).
На рис. 5.1 наочно показано, що три точки однозначно задають площину.
Побудова комплексного креслення і наочного зображення такої площини розглянута нижче рис.5.2а,б.
Задання площини трьома точками є основоположним і безпосередньо з нього витікають інш
задання площини прямою і точкою, що не лежить на цій прямій (рис. 5.2в) ;
задання площини пересічними прямими (рис. 5.2г) ;
задання площини трикутником