1. Запишите уравнение Бернулли для трубопровода с вязкой жидкостью и насосом. Дайте характеристику всем параметрам, входящим в урав-нение.
2. Каково различие между статическим и динамическим уровнем подзем-ных вод в скважинах?
3. Как определить требуемый напор? Что такое рабочий напор?
4. Дайте характеристику катионитового умягчения воды. Ка-кие катиониты при этом применяют? 5. Какие сооружения применяют для механической очистки сточных вод? На чем основан их принцип действия?
1 -Делятся на классические лыжные ходы (попеременные: двухшажный и четырехшажный, одновременные: бесшажный, одношажный, двухшажный) и коньковые лыжные ходы (попеременный и одновременные: полуконьковый, без отталкивания руками, одношажный и двухшажный).
2-Лыжные ходы разделяются по отталкивания на попеременные (отталкивание палками попеременное) и одновременные (отталкивание палками одновременное) . По числу шагов выделяют попеременный двухшажный и одновременные одношажный и бесшажный ходы
3-Это двойная гонка с применением совершенно разных лыжных техник, классической и так называемого свободного конькового хода
Объяснение:vot tak vot
Відповідь:
Визначна роль українських меценатів у розвитку освіти, науки, культури, в духовній розбудові нашої держави заслуговує на вивчення, бо несе в собі високу патріотичну ідею подвижництва багатьох вітчизняних діячів. Вони дбали не лише про зростання особистих статків, а й переймалися важливими проблемами збереження і подальшого розвитку української культури, робили значні матеріальні внески в її підтримку.
Знавець київської старовини, автор книг і публікацій про Київ - Михайло Борисович Кальницький, який щедро ділиться своїми знаннями і любов'ю до нашого міста з працівниками і користувачами бібліотеки, став ведучим краєзнавчого альманаху і розповів присутнім цікаві факти про українських підприємців-благодійників кінця 19 початку 20 ст.
Розвиткові культури України сприяла ціла плеяда багатьох підприємців-меценатів. Меценатською діяльністю займалися й окремі українські поміщики. Таким був Григорій Павлович Галаган.
У своєму маєтку в селі Сокиринцях, відкрив для селян перше в Україні позичково-ощадне товариство. За його до було створено і діяло багато народних шкіл та ремісниче училище у Прилуках, інтернат. Він матеріально підтримував часопис "Київська старовина", його коштом було видано чимало книг. Коли загинув його єдиний син Павло, Григорій у пам’ять про сина заснував у Києві навчальний заклад (колегію) його імені, беручи на навчання й утримання здібних, але малозабезпечених юнаків. Тут навчалося та перебувало на повному утриманні 70 підлітків.
Навчальний заклад мав у своєму розпорядженні добре обладнаний природничий кабінет, телескоп, фізичну лабораторію, музичний клас, бібліотеку. При ньому була власна лікарня, їдальня, спортивний зал, церква, музей, гуртожиток. Це був зразковий навчальний заклад усієї Російської імперії. На жаль, колегія припинила своє існування у 1917-1918 рр.
Пояснення: