1. Зліпок натурального розміру, виготовлений з матеріалів, що легко піддаються обробці, і відтворює форму предмета, називають:
а) макетом; б) муляжем; в) проектом.
2. Які спільні ознаки якості різних виробів:
а) довговічність та надійність; б) зручність; в) привабливість;
г) усі перелічені ознаки.
3. Під час оцінювання виробу до уваги беруть:
а) новизну рішень конструктора та дизайнера; б) дотримання розмірів виробу; в)
привабливість, зручність, довговічність та надійність;
г) усі перелічені ознаки.
4. Яку кількість виглядів необхідно мати на кресленні, щоб виготовити виріб:
а) два; б) три; в) таку кількість, яка забезпечує повне уявлення про предмет.
5. Деревину якої вологості використовують для виготовлення меблів:
а) 3-5%; б) 8-12%; в) 15-18%.
6. Яку назву має природний малюнок на поверхні обробленої деревини?
а) повздовжні полоси; б) текстура; в) серцевинні промені.
7. Якість промислової продукції це –
а) Якість матеріалів та складових виробу.
б) Можливість використовувати її за призначенням.
в) Сукупність властивостей цієї продукції, які визначають придатність її до використання
за призначенням.
8. Контролем якості виробів називають:
а) Перевірку розмірів, його екологічність.
б) Кількісну чи якісну оцінку, перевірку властивостей продукції.
9. Методи оцінки якості матеріалів і виробів поділяють на:
а) Методи вибіркового контролю та суцільний.
б) Випробування, вимірювання, дослідження.
в) Контрольні, експлуатаційні, технологічні.
10. Фактура матеріалу визначає:
а) форму виробу; б) призначення виробу; в) вартість виробу; г) зовнішній вигляд
виробу.
11. Геометрична або фізична рівність частин фігури це - :
а) симетрія; б) комбінаторика; в) асиметрія.
12.Різька зміна форми виробу по її довжині це - :
а) ритм; б) динаміка; в) статичність.
К чрезвычайным ситуациям, связанным с изменением состояния суши (почвы, недр, ландшафта), относят:
• катастрофические просадки, оползни и обвалы земной поверхности из-за выработки недр в результате добычи полезных ископаемых и другой деятельности человека;
• наличие тяжелых металлов (в том числе радионуклидов) и других вредных веществ в почве (грунте) сверх предельно допустимых концентраций;
• интенсивная деградация почв, опустынивание на обширных территориях из-за эрозии, засоления и заболачивания почв;
• кризисные ситуации, связанные с истощением невозобновляемых природных ископаемых;
• критические ситуации, вызванные переполнением хранилищ (свалок) промышленными и бытовыми отходами, загрязнением ими окружающей среды.
К чрезвычайным ситуациям, связанным с изменением состава и свойств атмосферы (воздушной среды), относят:
• резкие изменения погоды или климата в результате хозяйственной деятельности человека;
• превышение предельно допустимых концентраций вредных примесей в атмосфере;
• повышение температуры воздуха над городами;
• недостаток кислорода в воздухе городов;
• значительное превышение предельно допустимого уровня городского шума;
• образование обширной зоны кислотных осадков;
• разрушение озонового слоя атмосферы;
• значительное ухудшение прозрачности атмосферы.
К чрезвычайным ситуациям, связанным с изменением состояния гидросферы (водной среды), относят:
• резкую нехватку питьевой воды вследствие истощения или загрязнения водоисточников;
• истощение водных ресурсов, необходимых для организации сельскохозяйственно-бытового водоснабжения и обеспечения технологических процессов;
• нарушение хозяйственной деятельности и экологического равновесия вследствие загрязнения внутренних морей и Мирового океана.
К чрезвычайным ситуациям, связанным с изменением состояния биосферы,
относят:
• исчезновение видов животных и растений, чувствительных к изменениям условий среды обитания;
• гибель растительности на обширных территориях;
• резкое изменение способности биосферы к воспроизводству возобновляемых ресурсов;
• массовую гибель животных.
Беспринципность Евгения, его ханжество и лицемерие Пушкин не скрывает от читателей, но и не осуждает сам. Что ж, таково было время! Поэт показывает попытку героя оторваться от суетной и пустой жизни, надоевшей ему однообразием, фактическим «бегом на месте». Утомившись скукой, Евгений решил заняться творчеством, но к труду, увы, не имел никаких навыков. Пушкин изображает в лице Онегина, конечно, эгоиста, но не самодовольного, а «страдающего». Он слишком умен, чтобы быть довольным жизнью, собой, окружающими, но и никогда не станет менять себя и мир, чтобы улучшить их. «Тоскующая лень» — вот основная черта и беда его характера. «Упорный труд ему был тошен» — это основная причина, по которой Онегин никогда не изменится настолько, чтобы обрести счастье.