16. mətndə yazılışı səhv olan sözləri düzəldin, durğu işarələrini bərpa edin.
abraam li̇nkolnun öz oğlunun müəlli̇mi̇nə məktubu
mən bilirəm ki o ətrafdakı insannann heç də hamısının səmimi və ədalətli olmadığını biləcəy. oğluma onu da öyrət ki ətrafda dost olduğu kimi, düşmən də vardır. bilirəm, buna zaman lazımdır. lakin əgər öyrədə bilsən, ona əziyyətlə qazanılan bir dolların yerdən tapılan beş dollardan daha qiymətli olduğunu öyrət. ona itirməyi və uduzmağı öyrənməsini öyrət, xəm də qələbə çaldıqca sevinmə pahıllıqdan, qısqanclıqdan uzaqlaşmağı, səssiz gülüşün sirlərini öyrət ona. elə şərait yarat ki, oğlum davakar və lovğa adamlar üzərində qələbə çalmağın daha asan olduğunu başa düşə bilsin. ona kitabların möcüzələr yaratdığını öyrət. ona təbiətin əbədi sirləri haqqında düşünmək üçün asudə vaxt verməyi də unutma. məktəbdə olarkən səhv etməyin hiylə etməkdən daha şərəfli olduğunu öyrət ona. hər kəs onun səhv olduğunu söyləyəndə belə öz şəxsi fikirlərinə inanmasını öyrət ona. çalış ki o, qalib gəlmiş kütlənin ardınca kor-koranə addımlamasın. nəzakətli insanlara qarşı nəzakətli, sərt olanlara qarşı sərt olmağı öyrət. bütün insanları dinləməsini, xəqiqət tərəfdarı olmasını, hər şeyin ən yaxşısın seçməyi öyrət ona. əgər bacarsan, kədərləndiyində belə qülümsəməyi öyrət ona. göz yaşlarında heç bir utanc olmadığını öyrət. abırsız adamlardan uzaq durmağı öyrət. bağıran insan kütləsinə qulaqlarım tıxamasmı öyrət ona. əgər özünün haqlı olduğuna inanırsa, döyüşməsini öyrət. ona nəzakətli davran, lakin həddən artıq əzizləmə. çünki ancaq odda yanan polad yüksək keyfiyyətə malik olur. qoy səbirsiz olacaq qədər cəsarətə sahib olsun. qoy cəsur olacaq qədər səbiri olsun. ona xər vaht özünə qarşı dərin bir inamı olmasını öyrət. ancaq bu zaman onun insanlıqa qarşı dərin bir inamı olacaq. bu, böyük tələbdir.
abraam linkoln kimdir? niyə onun müraciətləri ikinci şəxsin təkindədir? hansı halda müsahibə “sən” və ya “siz” deyə müraciət etmək lazımdır?
sizcə, məktubda məqsəd və intonasiyaya görə cümlənin hansı növündən daha çox istifadə olunmuşdur? niyə?
В теплое время года лес, луг, болото наполнены насекомыми. Это комары, бабочки, жуки, муравьи, стрекозы. Обилие растительной пищи и множество насекомых привлекают сюда много птиц. Это дятлы, синицы, кукушки, дрозды, сойки, клесты, зяблики, поползни, соловьи.. Одна из интереснейших таежных птиц — кедровка.
В лесной зоне можно встретить мелких и крупных животных.
Белка-летяга — родственница белки но меньше ее. Она умеет не только прыгать, но и летать: у нее есть кожаные перепонки между передними и задними лапками.
Бурый медведь — всеядный зверь, очень подвижный, может быстро бегать, прыгать, влезать на деревья, плавать.
Лось — лесной исполин, В различные сезоны года лоси потребляют разное количество пищи. В зимний период они объединяются в группы.
Відповідь:
У житті повинна бути висока мрія !
Пояснення:У повісті йдеться про те, як один птах понад усе любив літати, причому дуже високо й швидко, за що був засуджений іншими чайками й вигнаний зі зграї. Усі, зокрема батьки Джонатана, стверджували що його заняття — це марна витрата енергії й сил. Але він настільки мріяв про польоти, що не міг від них відмовитися навіть заради близьких. «Швидкість — це міць, швидкість — це радість, швидкість — це просто краса», — так розуміє своє захоплення Джонатан. Він замислюється над тим, чому оточення не підтримує його, чому важче за все на світі — змусити птаха повірити в те, що він вільний: «Єдине, що його смутило, — це не самотність, а те, що чайки відмовилися повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити».
Головний герой, самотній вигнанець, незважаючи ні на що, іде до своєї мрії, займається улюбленою справою, удосконалюється в ній й незабаром знаходить чайок-однодумців: «Чайки, що мешкали тут, були близькі йому по духу. Всі вони жили заради того, щоб досягати нових висот у головній справі свого життя — у польоті. Це були просто дивовижні птахи, і кожен з них тренувався щодня, багато годин поспіль, вивчаючи все нові та нові таємниці повітроплавання». Потім він виховує молоде покоління птахів, які також прагнуть бути не такими, як усі. «Він навчився літати й не шкодував, що йому довелося сплатити за де таку ціну. Джонатан зрозумів, що тільки нудьга, страх і злість скорочують життя чайок; а сам він був вільним від цього тягаря й тому прожив довгий щасливий вік».
Твір безумовно алегоричний.День за днем мільйони людей живуть, як галасливі птахи: їдять, сваряться, не замислюючись, навіщо вони в цьому світі, не відчуваючи любові й не пізнавши доброти. Більшість із них готова затаврувати й знищити того, хто не такий, як вони. А чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон — це образ людини, яка не злякалася конфлікту із сірою масою, не склала крильця, а пішла за мрією й зуміла досягти неймовірних висот. Автор повісті нагадує нам: у тебе все вийде, якщо точно знаєш, чого хочеш. Іти до мети боляче, важко, але треба не боятися нового! Адже нас обмежує лише те, що ми не вміємо повірити в здійсненність нашої мрії.
Після прочитання книги Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» хочеться розправити власні «крила» й звернути гори. Адже твір навчає нас не боятися бути не такими, як всі, крок за кроком, падаючи й підводячись, наполегливо прямувати до мети.