Дангасалик, ишёқмаслик барча кулфатларнинг бошидир. Камбағаллик айб эмас, аммо у ялқовлик сабабидан келган бўлса, катта айбдир. Абдуллоҳ ибн Аббос (розияллоҳу анҳу) айтади: «Эринчоқлик ва ишёқмаслик бир-бири билан турмуш қурди, натижада уларнинг ўртасида фақирлик туғилди». Ҳа, қайси бир кишида ожизлик, ношудлик ва дангасалик мужассам бўлса, у инсон фақирликка юз тутади. Дангасалик ва ожизлик уруғини ерга қадаган одам, алалоқибат қашшоқлик ҳосилини йиғиб олади. Ожизлик деганда ўз иқтидорини баҳолай билмаслик, ўзига ишонмаслик, «қила олмайман», «қўлимдан келмайди», «уддасидан чиқолмасам-чи?» деган қўрқув ва хавотирларга берилиб, бирор ишга қўл уришга ботина олмаслик тушунилади. Пайғамбаримиз (соллаллоҳу алайҳи ва саллам) ожизлик ва дангасаликдан паноҳ сўраганлар. У киши қуйидаги дуони жуда кўп ўқирдилар:
Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**
Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)
Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)
До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)
Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)
Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)
На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)
Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без багача, як мій хліб буде змолочений.)
На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)
Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)
Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)
Дангасалик, ишёқмаслик барча кулфатларнинг бошидир. Камбағаллик айб эмас, аммо у ялқовлик сабабидан келган бўлса, катта айбдир. Абдуллоҳ ибн Аббос (розияллоҳу анҳу) айтади: «Эринчоқлик ва ишёқмаслик бир-бири билан турмуш қурди, натижада уларнинг ўртасида фақирлик туғилди». Ҳа, қайси бир кишида ожизлик, ношудлик ва дангасалик мужассам бўлса, у инсон фақирликка юз тутади. Дангасалик ва ожизлик уруғини ерга қадаган одам, алалоқибат қашшоқлик ҳосилини йиғиб олади. Ожизлик деганда ўз иқтидорини баҳолай билмаслик, ўзига ишонмаслик, «қила олмайман», «қўлимдан келмайди», «уддасидан чиқолмасам-чи?» деган қўрқув ва хавотирларга берилиб, бирор ишга қўл уришга ботина олмаслик тушунилади. Пайғамбаримиз (соллаллоҳу алайҳи ва саллам) ожизлик ва дангасаликдан паноҳ сўраганлар. У киши қуйидаги дуони жуда кўп ўқирдилар: