2. Самая протяженная граница Забайкальского края с республикой Бурятия- 1700 км; 850 км рубежей приходится на границу с Китаем, 800 км — с Монголией, 700 км
с Амурской областью, 520 км - с Иркутской областью и 200 км с республикой Саха
(Якутия). Посчитай и запиши общую длину границ
километров.
Природа - это наш дом. Весной она просыпается, радуется приходу весны. Светит ярко солнце, начинает цвести мать-и-мачеха, птицы поют, деревья одевают свои наряды. Человек - это часть природы. Нас радует шелест листвы, прохлада реки, пение птиц. природа нам дает пищу, воздух, кров, все то, что нам необходимо для жизни.
Природу надо беречь, любить и понимать. Нельзя вырубать леса, чтоб не высохли реки. чтоб не стала пустынной земля, чтоб животные не лишились своих домов. Заводы загрязняют реки, воздух. Их выбросы приводят к глобальному потеплению, которое вызывает таянье ледников, повышение уровня мирового океана.
Чтобы защитить природу, люди создают заповедники, сажают деревья. заносят вымирающие виды растений и животных в Красную книгу.
Дети тоже могут внести свой вклад в защиту природы. Надо бережно относиться к тому, что нас окружает: не рвать цветы, не разорять муравейники, не ловить бабочек, не вытаптывать траву, не бросать мусор куда попало. Если каждый из нас не пройдет равнодушно мимо сломанной ветки, голодного животного, то с природой мы станем добрыми друзьями.
Объяснение:
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.