2. В усіх словах рядка відбувається асиміляція за глухістю:
А доріжка, безкрилий, баскетбол, бігти
Б кігтями, нігті, могти, зцідити
В анекдот, з поля, безкрилий, якби
Г річ багата, якби, ліжко, бабка
3. В усіх словах рядка відбувається асиміляція за дзвінкістю:
А футбол, як же, кладка, зсунути
Б вудка, безсистемний, боротьба, з тобою
В анекдот, хочуть знати, сип жито, баскетбол
Г стежка, бабка, дьогтю, міжклітинний
4. В усіх словах рядка відбувається асиміляція за місцем творення:
А на річці, слід, хутчіш, бричці
Б запорожці, хатчина, без тебе, відстань
В між солдатами, у хижці, Наталці, світлий
Г з чоловіком, знайдуться, не тривожся, з джерела
5. В усіх словах рядка відбувається асиміляція за місцем творення:
А зчіплювач, розжеврілися у ложечці
Б зсунути, сніданок, заводський, крутяться
В на ділянці, станція, долізши, з швайки
Г делікатність, стрічці, міцні, у мисці
6. В усіх словах рядка відбувається асиміляція за палатальністю:
А спів, сміх, покірні, майбутнє
Б мідні, дні, шлях, горді
В сніг, дні, зняти, кутній
Г свято, снігом, міцний, шістсот
По рельефу территория Казахстана делится на равнинно-низкогорную и высокогорную части. Большую часть занимают низменности, плато и низкогорья, они расположены на севере, западе и в центре. Горы расположены на востоке и юго-востоке Казахстана.
Поверхность Казахстана имеет общий наклон с юга на север и с востока на запад, она понижается постепенно, чередуя между собой возвышенности, плато, равнины, низменности.
На юго-востоке находится горная система высотой 5-6 тыс. м. над уровнем моря, высшая точка - пик Хан-Тенгри (6995м). Низшая точка - Карагие 132 м. ниже уровня моря.
Высокогорье занимает примерно 10% территории, остальная часть приходится на равнины и низменности. 58% территории занимают пустыни.
Горы: Тянь-Шань, Алтай, Саур-Тарбагажай, Жунгарский Алатау.
Плато: Устюрт, Тургайское, Предуральское, Бетпакдала.
Равнины: Восточно-Европейская, Западно-Сибирская.
Dam olish kuni nima uchun kerak.
Dam olish kunlarida har kim, avvalo, hordiq chiqaradi. Chunki kõp mehnatli kunlardan sõng, kishiga dam olish zarar qilmaydi, aksincha foyda keltiradi. Inson orada dam olib ishlasa ishining samaradirlgi oshadi, bu fan tomonidan ham ibotlangan. Zero, inson bu texnika emas, balki tirik jonzotdir. Ishdan ham eng muhimi bu insonning salomatligidir. Inson qanchalik soğlom bõlsa, jamiyatga ham shunchalik foydasi tegadi. Shuning uchun ham dam olish kunlari ham insonga zarurdir.